Постанова № 58039198, 26.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м.Житомир справа № 806/5369/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: за участю: відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 2433,16 грн.,

встановив:

Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Лугинська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 2433,16 грн податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником земельної ділянки. 26.06.2015 Лугинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 1258-17, яким визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб розміром 2433,16 грн. Вказує, що відповідачу на суму боргу було сформовано та направлено податкову вимогу №178-23 від 03.09.2015, проте заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не прибув, на адресу суду направив письмове клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач та її представник заперечили проти позову та зазначили, що у відповідача не було підстав для нарахування земельного податку.

Вислухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована у смт. Лугини по вулиці Базарній, 49, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 291971.

За визначенням підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що Лугинською ОДПІ 26.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 1258-17, яким визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб розміром 2433,16 грн.

Указане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 03.07.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

03.09.2015 Лугинською ОДПІ сформовано та направлено позивачеві податкову висмогу № 178-23 на суму узгодженого податкового боргу розміром 2433,16 грн (а.с. 7).

Відповідач отримала вимогу контролюючого органу 17.09.2015, проте суму боргу не сплатила (а.с. 8).

При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача та її представника про те, що розмір податкового зобовязання контролюючим органом невірно розраховано, з огляду на наступне.

У ході судового розгляду справи встановлено, що Лугинською селищною радою не встановлювались ставки земельного податку на 2015 рік (а.с. 70).

Так, з 2015 року земельний податок віднесено до місцевих податків і зборів, місцеві ради відповідно вимог підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України повинні прийняти Рішення про встановлення місцевих податків та зборів, які офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

При цьому, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів до прийняття рішення податки справляються виходячи з норм Податкового кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, у 2015 році справляння земельного податку здійснюється по ставках, які діяли у 2014 році.

Відповідно до пункту 274.1 Податкового кодексу України, у редакції 2014 року, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що контролюючим органом при визначенні відповідачеві суми податкового зобовязання із земельного податку, останнім застосовано ставку 1%, що повністю узгоджується із приписами Податкового кодексу України.

Наведені обставини повністю спростовують доводи відповідача, покладені в основу її заперечень проти позову.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки податкове повідомлення-рішення № 1258-17 від 26.06.2015, яким визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб розміром 2433,16 грн, відповідачем не оскаржене і на час розгляду справи є чинним, розмір податкового зобовязання не оспорювався у встановленому законом порядку, заборгованість відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у сумі 2433,16 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 04 травня 2016 р.