Рішення № 58039029, 25.05.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 736/269/16-ц Провадження № 22-ц/795/1041/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Синько О. О. Доповідач - Шевченко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4за участю:представника позивача адвоката ОСОБА_5, представників відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов`янські шпалери - КФТП» на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «Слов`янські шпалери - КФТП» про поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в:

До суду звернулася ОСОБА_8 з позовом до ПАТ «Слов`янські шпалери - КФТП» про поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом генерального директора ПАТ Словянські шпалери КФТП № 21 від 08 лютого 2016 року її було звільнено з посади лаборанта 4 розряду хіманалізу відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань 08.02.2016 року у звязку зі скороченням штату працівників п.1 ст.40 КЗпП України. В цей же день позивачці було видано трудову книжку та проведено повний розрахунок.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року позов ОСОБА_8 до ПАТ Словянські шпалери КФТП про поновлення на роботі задоволено частково. Визнано наказ генерального директора ПАТ «Словянські шпалери КФТП» № 21 від 08 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_8 з посади лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань ПАТ Словянські шпалери КФТП у звязку зі скороченням штату працівників п.1 ст.40 КЗпП України незаконним. Поновлено ОСОБА_8 на посаді лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань Публічного акціонерного товариства «Словянські шпалери КФТП». Стягнуто з ПАТ «Словянські шпалери КФТП» на користь ОСОБА_8 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2016 року по 14 квітня 2016 року у сумі 17719 (сімнадцять тисяч сімсот девятнадцять) грн. 68 коп. з відрахуванням із зазначеної суми розміру коштів вихідної допомоги отриманої нею при звільненні, податків та інших обовязкових платежів. Стягнуто з ПАТ «Словянські шпалери КФТП» на користь ОСОБА_8 1000,0 (одну тисячу) грн. моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Словянські шпалери КФТП» на користь ОСОБА_8 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 24 коп. судових витрат. Стягнуто з ПАТ «Словянські шпалери КФТП» в дохід держави 4104,0 (чотири тисячі сто чотири) грн. судового збору. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_8 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Словянські шпалери КФТП» звернулося до апеляційного суду Чернігівської області з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Корюківського районного суду Черніігівської області від 14.04.2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване та немотивоване, ухвалене без зясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і є таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

ПАТ «Словянські шпалери КФТП» зазначає, що аналізуючи категорію осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, відповідно до ч.2 ст. 42 КЗпП України, такими є особи, які матеріально та соціально не захищені у випадку втрати роботи, як основного джерела надходження доходу для існування. ОСОБА_8 з липня 2015 року отримує пенсію, тому не залишалася вона без єдиного джерела для існування. Приймаючи рішення про звільнення позивача, відповідач діяв та виходив з забезпечення роботою тих працівників, які є неконкурентоспроможними та які мають гарантії залишення на робочому місці.

Крім того після визначення середньої заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Проте, в період з 08.02.2016 по 14.04.2016 року випало 47 робочих днів, у звязку з чим, здійснений судом розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідає вищевказаному порядку обчислення середньої заробітної плати.

ПАТ «Словянські шпалери КФТП» не погоджується з розміром стягнутого судового збору в дохід держави. Вимоги позивачки про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі є немайновими, а вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є майновою. За таких умов судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1653 грн. 60 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття відповідачем рішення про скорочення двох посад лаборантів хімічного аналізу 4 розряду та звільнення позивачки, вона у відповідності з ч.2 ст .42 КЗпП України мала переважне право на залишення на роботі, проте вказана обставина не була врахована відповідачем, а позивач всупереч вимогам цієї норми закону, наказом № 21 від 08 лютого 2016 року була звільнена із займаної посади.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно з роз»ясненнями викладеними в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року( з наступними змінами) »Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з»ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх законові.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення,а також сприяння у збережені роботи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

03 січня 1986 року ОСОБА_8 наказом №2 була прийнята на роботу контролером ОТК і лабораторію по 3 розряду Корюківської фабрики технічних паперів(правонаступником якого є ПАТ»Слов»янські шпалери- КФТП»). 15 серпня 2002 року наказом №48 ОСОБА_8 звільнена з посади контролера ВТК та лабораторії 14.08.2002 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. 15 серпня 2002 року позивач наказом №50 прийнята на роботу в ПАТ»Слов»янські шпалери КФТП», контролером ЦПП по 4 розряду відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань Наказом №93 від 08 жовтня 2007 року ОСОБА_8 переведена лаборантом хімічного аналізу по 4 розряду відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань.( т.1 ас. 11-14, 145-146, т.2ас.14,19- 20)

Наказом генерального директора ПАТ »Слов»янські шпалери-КФТП» №133 від 17,11.2015 року »Про скорочення чисельності штату, було прийнято рішення, скоротити з 21.01.2016 року робочі місця та штатні одиниці в структурних підрозділах підприємства. зокрема у відділі менеджменту якості та лабораторних випробувань-2 одиниці лаборантів хімічного аналізу 4 розряду(т.1.ас.72-76).

Вказані посади станом на 19.11.2015 року обіймали ОСОБА_9 В, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (т.1, а.с.171).

ОСОБА_8 була 20.11.2015 року персонально попереджена з наказом про розірвання трудового договору за п.1 ст.40 КЗпП України відповідно до наказу №195 від 20.11 2015 року Про внесення змін до наказу №194 від 19.11.2015 року Про попередження про розірвання трудового договору за п.1ст.40 КЗпП України. (т.1, а.с.84).

Судом встановлено, що згідно штатного розпису робітників ПАТ Словянські шпалери КФТП з 01 вересня 2015 року, затвердженого наказом № 103 від 21.09.2015 року, з урахуванням Змін до штатного розпису робітників ПАТ Словянські шпалери КФТП з листопада 2015 року, затверджених наказом № 128 від 30.10.2015 року, у відділі менеджменту якості та лабораторних випробувань товариства на час прийняття згаданого вище наказу про скорочення чисельності (штату) працівників налічувалось 4 штатні одиниці лаборантів хімічного аналізу 4 розряду (т.1. а.с.134-140). Відповідно до штатного розпису робітників ПАТ»Слов»янські - шпалери КФТП» з 29 лютого 2016 року у відділі менеджменту якості та лабораторних випробувань налічується 2 штатні одиниці лаборант хімічного аналізу 4 розряду(т.1ас.86-90).

Станом на 29.02.2016 року у відділі менеджменту якості та лабораторних випробувань посади лаборанта хімічного аналізу 4 розряду обіймають ОСОБА_9. та ОСОБА_11М.(т.1ас.173).

Відповідно витягу з протоколу засідання профспілкового комітету від 20.01.2016 року №8 Первинної профспілкової організації ПАТ»Слов»янські шпалери КФТП», дано згоду на звільнення ОСОБА_8 за п.1ст.40 КЗпП України, у зв»язку зі скороченням чисельності штатних одиниць.(т.1ас.150-151).

Наказом від 08 лютого 2016 року №21 ОСОБА_8 була звільнена з посади лаборанта хімічного аналізу 4 розряду відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань, 08.02. 2016 року у зв»язку зі скороченням штату працівників п.1ст.40 КЗпП України(т.1ас.147).

При звільненні працівників за п.1ст.40 КЗпП України діють переваги встановлені ст.42 КЗпП і зокрема, при рівних мовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1)сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім»ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3)працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві,установі, організації; 4) працівникам,які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва... Перевага на залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено представниками відповідача в засіданні апеляційного суду, товариством при визначенні працівників лаборантів хімічного аналізу відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, не визначалася їх кваліфікація та продуктивність праці, оскільки кожен із лаборантів 4 розряду відділу має рівну кваліфікацію та продуктивність праці, і тому адміністрація товариства при визначенні кола працівників, які мають переважне право на залишенні на роботі дотримувалися вимог, перелічених в частині другій статті 42 КЗпП України.

Суд першої інстанції розглядаючи спір, пов»язаний зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП, з»ясувавши, що дійсно у відповідача у зв»язку із змінами в організації виробництва та праці мали місце скорочення чисельності (штату)лаборантів хімічного аналізу у відділі менеджменту, якості та лабораторних випробувань, відповідно до положень п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року (з наступними змінами) »Про практику розгляду судами трудових спорів», визначаючи категорію працівників, які мають переважне право на залишенні на роботі, прийшов до обґрунтованого висновку що саме ОСОБА_8 мала переважне право на залишенні на роботі,проте вказана обставина не була врахована відповідачем.

Так як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, серед лаборантів 4 розряду хімічного аналізу у відділі менеджменту, якості та лабораторних випробувань, ОСОБА_8 має найбільш тривалий стаж роботи на даному підприємстві, з 03 січня 1986 року, При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги що юридична значимість безперервного стажу, втрачена через зміни в законодавстві. Оскільки відповідно до п.3 частини другої ст.42 КЗпП надається юридичне значення безперервному стажу роботи на даному підприємстві, враховуючи ж що при звільненні 14 серпня 2002 року ОСОБА_8 за власним бажанням, вона працює у відповідача з 15 серпня 2002 року безперервний її трудовий стаж на ПАТ»Слов»янські шпалери - КФТП» зберігається і надає їй переважне право на залишення на роботі.

Не грунтується на вимогах частини другої ст.42 КЗпП посилання в апеляційній скарзі ПАТ»Слов»янські шпалери КФТП » на те що ОСОБА_8 з липня 2015 року отримує пенсію, тому не залишилась б при звільненні без єдиного джерела для існування, а працівниці ОСОБА_9 до настання пенсійного віку залишилося 4 роки, тому приймаючи рішення про скорочення відповідач діяв та виходив з забезпечення роботою тих працівників, які є неконкурентоспроможними. Оскільки як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, положеннями ст.14 Закону України»Про зайнятість населення», передбачено не переважне право на залишення на роботі певних категорій при звільненні, а встановлено категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, до яких відносяться,зокрема, особи. яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України »Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Як вбачається з наданих ПАТ»Слов»янські шпалери КФТП» до апеляційного суду матеріалів, ОСОБА_9 якій було визначено переважне право на залишенні на роботі лаборанта хімічного аналізу 4 розряду у відділі менеджменту якості та лабораторних випробувань, відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, розірвала шлюб з ОСОБА_12 10 вересня 1997 року, і тому на думку представників відповідача остання відповідно до п.2ст.42 КЗпП як особа, в сім»ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком, має переваги на залишенні на роботі.

Проте такі доводи представників ПАТ »Слов»янські шпалери КФТП» є безпідставними, оскільки в зазначеному п.2 ст.42 КЗпП, мова йде про сім»ю. З наданих відповідачем матеріалів вбачається що ОСОБА_9 проживає без сім»ї; оскільки мова в частині визнання переважного права на залишенні на роботі йде саме про сім»ю, за ОСОБА_9 як особою, що проживає одиноко, не повинна визнаватися перевага на залишення на роботі за зазначеним критерієм.

В той же час з наданих до апеляційного суду представником ОСОБА_8 матеріалів(трудової книжки, довідки Корюківського районного центру зайнятості) вбачається що її чоловік ОСОБА_13, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Зазначені обставини свідчать, що у сім»ї ОСОБА_8 не має інших працівників із самостійним заробітком, і тому належить враховувати її переважне право на залишенні на роботі за зазначеним критерієм. При цьому є безпідставними посилання представників відповідача в засіданні апеляційного суду на наявність у ОСОБА_8 сина ОСОБА_14 який має самостійний заробіток, тому що син позивача є повнолітнім, проживає окремо від батьків, не веде з ними спільного господарства, і тому не є членом сім»ї позивача.

Враховуючи вищенаведене що ОСОБА_8 належить до категорії працівників зазначених в частині другій статті 42 КЗпП які мають переважне право на залишенні на роботі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на час прийняття відповідачем рішення про скорочення двох посад лаборантів хімічного аналізу 4 розряду та звільнення ОСОБА_8, вона у відповідності з ч.2ст.42 КЗпП України мала переважне право на залишенні на роботі, проте вказана обставина не була врахована відповідачем, тому встановивши, що ОСОБА_8В була звільнена без законної підстави, суд обґрунтовано відповідно до положень ч.1ст.235 КЗпП України поновив її на попередній роботі-посаді лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту якості та лабораторних випробувань ПАТ»Слов»янські шпалери».

Рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим, ґрунтується на підтверджених обставинах що мають значення для справи, тому його необхідно залишити без змін.

Проте колегія суддів, не може погодитися із розміром стягнутого судом першої інстанції із ПАТ»Слов»янські шпалери КФТП» на користь ОСОБА_8 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2016 року по 14 квітня 2016 року у сумі 17719 грн.68 коп. виходячи з наступного.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Відповідно до довідки ПАТ »Слов»янські шпалери - КФПГ»№496 від 30.03.2016 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_8 становить 268,48 грн.( т.1, ас.153).

Розрахункову величину для нарахувань загальної суми середнього заробітку було взято судом першої інстанції - 66 днів. Хоча, враховуючи графік роботи товариства, в період з 08 лютого 2016 року по 14 квітня 2016 року у позивача випало 47 робочих днів. У зв»язку з чим загальна сума середнього заробітку ОСОБА_8В за час вимушеного прогулу становить 12618грн 56 коп.( 268,48* 47).

Також колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ»Слов»янські шпалери КФПГ» в дохід держави 4104 грн., судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, виходячи із самостійних позовних вимог ОСОБА_8, нею не було сплачено судовий збір по трьох пред»явлених нею вимогам, позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи відповідно до ч.1ст.5 Закону України»Про судовий збір», за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позов задоволено, то відповідно до положень ст. 88 ЦПК України за результатами розгляду справи, виходячи з встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставок судового збору за подання до суду позовних заяв фізичною особою, враховуючи що вимоги позову ОСОБА_8 щодо визнання наказу в частині її звільнення незаконним, поновлення на роботі є немайновими, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є майновими, необхідно було стягнути з ПАТ»Слов»янські шпалери - КФПГ» в дохід держави судового збору 1653 грн.60 коп.(551,20 * 3).

Враховуючи вищенаведене, що виявлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на головний висновок суду першої інстанції про права та обов»язки сторін у справі, а лише ведуть до зменшення розміру стягнення з відповідача середнього заробітку та судового збору, рішення суду необхідно змінити в частині визначеного судом розміру стягнення з ПАТ»Слов»янські шпалери - КФПГ» середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та розміру стягнення з ПАТ»Слов»янські шпалери КФПГ» в дохід держави судового збору, зменшивши розмір стягнутого з ПАТ»Слов»янські шпалери - КФПГ» на користь ОСОБА_8В середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17719 грн. 68 коп. до 12618 грн.56 коп., та зменшивши розмір стягнутого з ПАТ»Слов»янські шпалери - КФПГ» в дохід держави судового збору з 4104 грн. 00 коп. до 1653 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 88, 303, 307, ч.1 п.4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов`янські шпалери - КФТП» задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року змінити в частині визначеного судом розміру стягнення з Публічного акціонерного товариства «Слов»янські шпалери-КФТП» на користь ОСОБА_8 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розміру стягнення з Публічного акціонерного товариства «Слов»янські шпалери-КФТП» в дохід держави судового збору, зменшивши розмір стягнутого з Публічного акціонерного товариства «Слов»янські шпалери-КФТП» на користь ОСОБА_8 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17719 грн. 68 коп. до 12618 грн. 56 коп., та зменшивши розмір стягнутого з Публічного акціонерного товариства «Слов»янські шпалери- КФТП» в дохід держави судового збору з 4104 грн. 00коп. до 1653 грн.60 коп.

В іншій частині зазначене рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: