Ухвала суду № 58037712, 23.10.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9793/15-к

Провадження №1-кс/751/2165/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернігів 23 жовтня 2015 року

Слідчий суддя Новозаводського районного суду м.Чернігова О.Ф. Подалюка

при секретарі Голубовій В.М.,

за участі прокурора Веремієнка В.В.,

слідчого Терещенка А.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

Встановив:

До суду з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звернувся старший слідчий з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1, погодженим прокурором відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3, вказавши, що у його провадженні перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №32012260000000115, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.08.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, являючись з 06.06.2003 року по 12.06.2008 року генеральним директором ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин» (код ЄДРПОУ 00418604, юридична адреса: м. Прилуки, вул. Дружби народів, 44), будучи службовою особою підприємства, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків, та відповідальним за фіксування всіх фактів здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського та податкового обліку, за правильністю нарахування та своєчасністю сплати податків, за попередньою змовою з головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4, умисно ухилився від сплати податків, в результаті чого протягом листопада 2006 року по грудень 2007 року ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин» не сплатило до бюджету податок на додану вартість на суму 2686576 грн. 84 коп..

29 серпня 2013 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Однак таке повідомлення ОСОБА_2 не було оголошено, у звязку з не встановленням його місцезнаходження.

13 вересня 2013 року ОСОБА_2 оголошено в розшук.

Враховуючи, що ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, розуміючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення та невідворотність покарання за нього, з метою уникнення покарання або відстрочити його на невизначений строк, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічного складу, з метою запобігання вказаним ризикам слідчий звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши пояснення слідчого, який клопотання підтримав та просив задовольнити, думку прокурора, який вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Згідно ч.4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої не передбачає покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Окрім того, як зазначено слідчим в клопотанні, злочин вчинений ОСОБА_2 за попередньою змовою з головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4, яку згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 212 КК України, як особу, яка до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.

Тобто на даний час шкода державі кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 212 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_2, відшкодована.

З врахуванням вищевикладеного, прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є підставою для відмови у наданні дозволу на його затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 189, 190, 193 КПК України,

Ухвалив:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала не оскаржується.

Слідчий cуддя О.Ф. Подалюка