Ухвала суду № 58036448, 30.05.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/2317/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бакланов Р. В.Номер провадження 22-ц/788/626/16 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 18 лютого 2016 року

у справі за скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на дії державного виконавця Лебединського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Задорожного Сергія Олеговича,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лебединського міськрайонного управління юстиції у Сумській області (відбулася зміна назви на Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, далі - ДВС), у якій після уточнення, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС щодо складення актів опису та арешту майна від 22.04.2015 року при проведенні опису та арешту нежитлового приміщення (магазину) та земельної ділянки по АДРЕСА_1, та скасувати вищевказані акти.

Свої вимоги мотивує тим, що вказані акти є незаконними, оскільки постановлені з порушеннями Закону України «Про виконавче провадження». Про вказані дії представник ОСОБА_3 дізнався 26.11.2015 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 18.02.2016 року у задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та задовольнити скаргу у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що у порушення Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку» державний виконавець склав акт при проведенні опису та арешту майна предмету іпотеки, а саме нежитлового приміщення та земельної ділянки по АДРЕСА_1, за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, зазначає, що відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у постанові Пленуму від 07.02.2014 року № 6, при виконанні судових рішень державний виконавець на підставі ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника, інші цінності, і лише за їх відсутності у боржника - на належне йому інше майно.

Також зазначає, що в правовій позиції Верховного суду України у постанові від 18.11.2015 року по справі № 6-28цс15, зазначено, що державний виконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке позачергово можна звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем.

В апеляційній скарзі представник боржника повідомляє, що у ОСОБА_3 є заборгованість перед іншими кредиторами у зведеному виконавчому провадженні, крім іпотеко держателя.

Сторони в судове засідання не з'явилися, але у заяві до суду представник скаржника, державний виконавець просили розглянути справу без їх участі.

Інші учасники справи повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на виконанні у ДВС знаходиться виконавче провадження № 46779955, відкрите на підставі виконавчого листа № 580/1475/14-ц від 22.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного банку «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості в розмірі 272639,31 грн., та № 46779804, відкрите на підставі виконавчого листа № 580/1475/14-ц від 22.12.2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 1386,14 грн. (а.с. 31 - 34).

Крім того, на виконанні ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 46312062 про стягнення з ОСОБА_3 на користь декількох кредиторів, у тому числі і на користь ПАТ «УкрСиббанк» за вищевказаними виконавчими листами, заборгованості на загальну суму 788919,14 грн. (а.с. 27-30).

22.04.2015 року державним виконавцем ДВС постановлено акти опису та арешту майна при примусовому виконанні виконавчого листа № 580/1475/14-ц, якими описано та накладено арешт на таке майно: приміщення магазину, яке розташоване за адресою у АДРЕСА_1 та земельна ділянка за кадастровим № НОМЕР_1, яка розташована за тією ж адресою (а.с. 37 - 40).

Відповідно до Договору іпотеки № 5059 від 03.11.2006 року, додаткової угоди №1 до Договору іпотеки №5059 від 03.11.2006 року та Договору іпотеки №5059/2 від 09.10.2007 року укладеного між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 у забезпечення виконання всіх грошових зобов'язань в повному обсязі остання передала в іпотеку, а банк отримав нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, магазин - цегляний, загальною площею - 310,6 кв.м, під літерою «А», яке розташоване на приватизованій земельній ділянці, площею 772 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с. 47 - 52).

22.04.2015 року державним виконавцем ДВС винесені постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 46779955, якими для оцінки будівлі магазину призначено експерта ОСОБА_7, а для оцінки земельної ділянки - ОСОБА_8 (а.с. 41, 42).

Відповідно до висновку про вартість майна оціночна вартість об'єкта - нежитлового приміщення (магазин) за адресою: АДРЕСА_1 складає 1 279 240,00 грн. без ПДВ., та висновку про вартість земельної ділянки вартість земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 складає 272493,00 грн. (а.с. 60, 61).

Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд виходив з того, що вартість майна, належного ОСОБА_3 в декілька разів перевищує суму заборгованості по кредиту перед заставодержателем, яким є ПАТ «УкрСиббанк», звільнення майна з під арешту унеможливить задоволення вимог інших стягувачів і завдасть їм матеріальної шкоди, а кошти від реалізації предмета іпотеки в першу чергу будуть направлені на задоволення вимог заставодержателя, тобто на користь ПАТ «УкрСиббанк», тому права останнього не будуть порушені.

Суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з ч. 8 ст. 54 цього Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до абз. 6, 7 Закону України «Про іпотеку», у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до положень ст.ст. 43, 44 Закону України «Про виконавче провадження» за рахунок коштів від реалізації заставленого майна задовольняються в першу чергу вимоги заставодержателя.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог кредиторів, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, при цьому стягувач-іпотекодержатель має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Отже, враховуючи, що згідно виконавчих листів № 580/1475/14-ц, виданих 22.12.2014 року Лебединським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості, загальна сума боргу становить 274025,45 грн., а загальна вартість іпотечного майна складає: нежилого приміщення (магазину) 1279240,0 грн. і земельної ділянки площею 772 кв.м. становить 272493,0грн., т.т в декілька раз перевищує вказану суму боргу, то права іпотекодержателя, тобто ПАТ «УкрСиббанк», не будуть порушенні у разі реалізації вказаного майна для задоволення вимог як іпотекодержателя, так і інших кредиторів, тому акти опису та арешту майна від 22.04.2015 року винесені при примусовому виконанні виконавчого листа № 580/1475/14-ц, якими описано та накладено арешт на приміщення магазину, яке розташоване за адресою у АДРЕСА_1 та земельну ділянку за кадастровим № НОМЕР_1, яка розташована за тією ж адресою, постановлені державним виконавцем з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Судом постановлено обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 18 лютого 2016 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: