Постанова № 58035579, 19.05.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6745/16-а

Провадження №2-а/521/190/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду позивач посилалась на ті обставини, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У звязку зі збільшенням посадових окладів працівникам органів прокуратури, ОСОБА_1 звернулась до пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку пенсії, однак заявникові було відмовлено.

Як пояснювала позивач, з висновками пенсійного фонду вона не згодна, у звязку з чим звернулась з даним позовом в суд, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у звязку зі збільшенням посадового окладу та зобовязати пенсійний фонд здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 80% від місячного заробітку з урахуванням збільшення його розміру у звязку з збільшенням посадового окладу, починаючи з 01 січня 2016 року, та здійснити виплату відповідної пенсії.

Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання зявилась, заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси у судове засідання зявилась, заявлені вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси з 28 серпня 2012 року, отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

У звязку із збільшенням посадових окладів працівникам органів прокуратури на підставі постанов Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року, та №505 від 31 березня 2015 року, ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» із наданням довідки прокуратури Одеської області №461 від 24 лютого 2016 року, згідно якої встановлено збільшений розмір посадового окладу старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області.

Як свідчить лист Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси №78/Л-1 від 04 квітня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року, скасовані норми пенсійного забезпечення особам, яким пенсії призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у звязку з чим з 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії не перераховуються.

Однак суд звертає увагу, що пенсію за вислугою років довічно у розмірі 80% від суми місячного заробітку ОСОБА_1 призначено на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (стаття 50-1).

Відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року передбачено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії / щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Суд погоджується із правовою позицією позивача, що наведена норма свідчить про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, а саме законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України, оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яких поширюється дія цих законів, скасовані.

Однак, пункти 4, 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, який набрав чинності 01 квітня 2015 року та якими передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії / щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та інших законів, не можуть бути підставами для Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси для відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії як працівнику прокуратури, оскільки ці вимоги закону не забороняють проводити перерахунки вже призначених пенсій та їх отримання, а стосуються лише для призначання нових пенсій за спеціальними законами.

Згідно рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

В рішеннях Конституційного Суду України №8-рп/99 від 06 липня 1999 року та №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року вказано, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності відповідної категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із наведеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).

У рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13 травня 2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частина перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116).

Згідно ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено в п.п. 19, 22, 27 Рішення Європейського суду з прав людини про справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00) від 08 листопада 2005 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Судом розяснено, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. Broniowski v. Poland, № 31443/96, пар. 98).

Згідно ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання управління пенсійного фонду щодо обґрунтованості відмови заявникові у здійсненні перерахунку пенсії не вбачаються суду доведеними, оскільки належними доказами не підтверджуються.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірним та зобовязання відповідача вчинити відповідні дії щодо перерахунку пенсії.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 17, 69, 71, 86, 95, 98, 122, 128, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у звязку зі збільшенням посадового окладу, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 80% місячного заробітку.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 80% від місячного заробітку з урахуванням наданої довідки про збільшення його розміру у звязку з збільшенням посадового окладу, починаючи з 01 січня 2016 року, та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: