Ухвала суду № 58034815, 31.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/4014/15-ц 31.05.2016 310516 31.05.2016

Провадження №22-ц/784/1357/16 Головуючий у 1-й інстанції Селіщева Л.І. Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Тищенку Л.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ( далі - ПАТ «Банк «Дельта Банк») до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до суду з позов до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року даний позов залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України

Не погодившись з даною ухвалою, ПАТ «Банк « Київська Русь» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду, а справу - направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України суд залишає позовну заяві без розгляду, якщо її подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Залишаючи позов ПАТ "Банк "Київська Русь" без розгляду з вищевказаних підстав, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком з підстав його невідповідності нормам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року №61 тимчасова адміністрація у ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджена строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно, та була продовжена до 19 липня 2015 року включно на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 червня 2015 року №185.

Постановою Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 прийнято рішення "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію банку", розпочато ліквідацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_6 з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року.

З огляду на зазначені вище акти, суд першої інстанції дійшов висновку, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_6 не має повноважень на передоручення своїх повноважень іншим особам.

Згідно ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Частиною 3 цієї статті визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У ч.2-3 ст.244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_2, повноваження на представництво інтересів ПАТ "Банк "Київська Русь" надано їй на підставі довіреності № 341 від 06 серпня 2015 року, яка видана Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_6 Довіреність видана без права передоручення іншим особам і дійсна по 06 листопада 2015 року.

Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.

Згідно з п.17 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноваженою особою Фонду є - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Тобто, законодавцем не передбачено обмеження повноважень уповноваженої особи Фонду на видачу та/або скасування довіреностей під час здійснення в неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації та/або його ліквідації.

Відповідно до п.п.2,5 ч. 2 ст.37 вищевказаного закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень, крім інших, має права: укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Частиною 3 ст.37 цього Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: 1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; 2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє від імені банку, має право підпису будь-яких договорів ( правочинів), інших документів від імені банку( ч.4 ст.37 цього Закону.

За приписами ч.3 ст.47, ч.1,3 ст. 48 даного Закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню;

8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону;

9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом;

10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Аналогічні повноваження викладені у п.2.6 розділу V Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 р.

Залишаючи даний позов без розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що подача позовної заяви під час ліквідації Банку є діями, пов'язаними із здійсненням уповноваженою особою Фонду, яка діє від імені виконавчого органу банку та представляє останнього через представника, якому делеговано його повноваження в органах судової влади з метою захисту прав та інтересів банку.

Відтак, зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції, що положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам є помилковим, оскільки він не відповідає вищевказаним нормам цивільного законодавства, якими врегульовано питання представництва юридичної особи за довіреністю та положенням вищевказаного закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у суду першої інстанції не було підстав залишати позовну заяву без розгляду.

Отже, ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Як вбачається із викладених у абз.3 п.37 роз'яснень Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2015 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

А тому, у суду апеляційної інстанції на даний час відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задовольнити частково.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: