Вирок № 58033604, 31.05.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5484/13-к

ВИРОК

Іменем України

31 травня 2016 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

при секретарі: Шеванюк О.О.

та учасників судового провадження:

прокурора: Хоменчука А.О.

обвинуваченої: ОСОБА_1

адвоката обвинуваченої: Таранова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013010100001416 внесеного до ЄРДР 22.08.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниця та мешканки: АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, одруженої, перебуває у дикретній відпустці, на утриманні має одну малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судима:

24.02.2004 року Староміським районним судом м. Вінниця за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75,76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

13.09.2011 року Староміським районним судом м. Вінниця за ч.1 ст. 185 КК України до арешту строком на 1 місяць 15 днів;

27.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст. 75,76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2013 року ОСОБА_1 (до шлюбне призвище ОСОБА_1) знаходячись за адресою АДРЕСА_2, маючи умисел направлений на викрадення чужого майна, куди її запросив власник будинку ОСОБА_3, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, повторно, таємно заволоділа майном доньки власника ОСОБА_4, а саме трьома золотими каблучками, загальна маса яких складала 9 грам, загальною вартістю 1 844,82 грн., відповідно до довідки НБУ, вартість одного граму золота складає 204,98 грн. та інших особистих речей, які для потерпілої не несуть матеріальної цінності. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 завдала збитку на загальну суму 1844,82 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих правопорушеннях визнала повністю, за обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Суду показала, що 21.08.2013р. перебувала в гостях за адресою АДРЕСА_2, разом зі співмешканцем. У той день вживала за столом алкогольні напої. Коли вона заходила в будинок власника ОСОБА_3 то побачила у кімнаті, через яку ходила на кухню в тумбочці золоті вироби, а саме, три золоті каблучки, яки вирішила вкрасти. Скориставшись, відсутністю господарів вона вчинила крадіжку трьох золотих каблучок, які на слідуючий день здала у ломбард. У скоєному розкаялася, відразу дала зізнавальні покази, просить її суворо не карати.

Потерпілою ОСОБА_4 подано заяву про розгляд кримінального провадження в її відсутність. Просить обвинувачену суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, характеризуючих її особу і при цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка, вчинена повторно та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Тому при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченої суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості; обставини його вчинення обвинуваченою; особу винної, яка є одруженою, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується добре.

Разом з тим, суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою під час перебування на випробувальному терміні за вироком Вінницького міського суду від 27.12.2012р. за ч.2 ст.185 КК України, за яким обвинуваченій було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком в 3 роки. Тому при призначенні покарання ОСОБА_1, суду враховує вимоги ст. 71 КК України.

В ході досудового слідства та судового розслідування цивільний позов не заявлявся.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої є щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжу покарання є вчинення злочину устані алкогольного сп»яніння.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обвинуваченої обставин, надані суду відомості щодо особи обвинуваченої, обставини вчинення нею злочину, позиції потерпілої, яка на суровій мірі покарання не наполягає, позиції державного обвинувача та сторони захисту, щодо можливості виправлення обвинуваченої, ту обставину, що злочин є скоєним під час іспитового терміну, суд дійшов до висновку, що з метою виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів ОСОБА_1 слід призначити покарання з врахуванням вимог ст.71 КК України увигляді позбавлення волі.

28.09.2015р. до суду ОСОБА_1 подано заяву про застосування ст.1 ч. «в» ЗУ «Про амністію у 2014р.» від 19.04.2014р..

Визначаючись щодо даної заяви, яка ОСОБА_1 не відкликалася, суд враховує, що злочин за ст.185 ч.2 КК України був вчинений ОСОБА_1 під час іспитового строку за вироком Вінницького міського суду від 27.12.2012 року, за наявності попередніх непогашених судимостей, які відносяться до тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.

За ст.4 п.»в» ЗУ «Про застосування амністії в Україні» зі змінами від 06.05.2014р., за ст.8 ЗУ «Про амністію у 2014р.» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індівідуальної амністії та ін.

ОСОБА_1 має дві непогашених судимості за вчинення умисного тяжкого злочину за вироком Староміського районного суду м.Вінниця від 24.02.2004р. за ч.3 ст.185 КК України, та за вироком Вінницького міського суду від 27.12.2012 року за ч.2 ст.185 КК України, який віднесений до злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину 2015р.н.

Тому, до ОСОБА_1 при призначенні покарання може бути застосована ст.1 п. «в» ЗУ «Про амністію» від 19.04.2014р.

Запобіжний захід обвинуваченій під час судового слідства після закінчення попереднього терміну дії особистого зобов»язання не обирався, клопотання про його продовження не поступало.

З обвинуваченої ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на загальну суму 293,40 грн. згідно наданої довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374,376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.12.2012 року та остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 5-ти років 1 місяця позбавлення волі.

З застсоуванням ст.1 п. «в» ЗУ «Про амністію у 2014р.» від 19.04.2014р. звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покрання за актом амністії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 293,40 грн.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обиралася.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя: