Ухвала суду № 58033184, 30.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/2782/16 Головуючий 1-ї інстанції - Остропілець Є.Р.

Справа №619/4717/15 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Сащенко І.С., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 20 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича про визнання недійсним договору та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., уточнивши його у подальшому.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2015 року відкрито провадження по справі.

14.12.2015року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав щодо зазначеного будинку, заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме розпоряджатися цим будинком.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20 січня 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Накладено арешт на житловий будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заборонено відчужувати, надавати довідки на відчуження, а також вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням житлового будинку.

Ухвалу для виконання направлено до Реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області та виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області.

Не погодившись з ухвалою суду від 20.01.2016року, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить її скасувати, вказуючи на те, що вона винесена з порушенням норм процесуального закону. Зокрема вказує, що заява про забезпечення позову була подана ОСОБА_5, який не мав на це відповідних повноважень, оскільки у довіреності на представництво інтересів позивача, виданої нотаріусом в 2004 році, відсутні дані про число і місяць її видачі, а тому вона є нікчемною і суд не повинен був розглядати цю заяву. Окрім того, судом не прийнято до уваги, що вимоги ОСОБА_3, які вона просить забезпечити шляхом накладання арешту на житловий будинок, не ґрунтуються на нормах права, не містять доказів, які підтверджують викладені в позові обставини, а також нею невірно обрані способи судового захисту цивільного права. Вважає, що забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок призведе лише до завдання збитків ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

У ст.152 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову.

Перераховуючи в ч.1 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову та зазначаючи в ч.2 цієї статті про право суду вжити інші види, законодавець не надає суду право самостійно обирати вид забезпечення позову. Це порушує принцип диспозитивності процесу, тому суд при застосуванні заходів забезпечення позову повинен або задовольнити заявлене клопотання, або відмовити у його задоволенні.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.153 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок, який розташовано за адресою: вул. Артема №29 в м. Дергачі Харківської області, заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заборони відчужувати, надавати довідки на відчуження та вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням житлового будинку, суд першої інстанції виходив з того, що предметом судового спору є житловий будинок, який у випадку незастосування відповідних заходів забезпечення позову може бути відчужено відповідачем, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення у майбутньому.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на вимогах закону.

Як пояснили в судовому засіданні апеляційного суду представники позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_1, у спірному житловому будинку (гуртожитку) на даний час жодна особа не проживає.

З урахуванням вищевказаних обставин, накладання арешту на вільний житловий будинок є цілком правомірним.

Доводи апеляційної скарги про нікчемність довіреності, на підставі якої діяв представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, колегією суддів не приймаються, оскільки внизу довіреності мається штамп проте, що це доручення посвідчено 22 березня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грищенком Є.В. за реєстровим №1306. Отже, в довіреності вказано конкретне число і місяць її видачі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що накладанням арешту на спірний будинок відповідач ОСОБА_1 несе збитки, оскільки не може проводити в гуртожитку ремонтні роботи, також є безпідставними, оскільки спір про належність будинку тій чи іншій особі по суті не вирішено.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають колегії суддів підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог процесуального закону.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 312ч.1п.1), 313, 314ч.1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 20 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -