Рішення № 58033092, 26.05.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа №645/6029/14-ц

Провадження №2/645/242/16

26 травня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі Гудзенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним, вказуючи, що за договором купівлі-продажу від 27.10.2008 р. він придбав нежитлову будівлю (торгівельний павільйон) літ. «О-1» загальною площею 169,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр..Московський, 144, та його право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Нежитлові приміщення будівлі літ. «О-1» були реконструйовані в громадський будинок «Торгівельний центр» в літ. «П-1» загальною площею 810,3 кв.м., що розташований по пр..Московському, 144 в м. Харкові.

06.07.2012 р. Фрунзенським районним судом м.Харкова було задоволено позов ОСОБА_3 та визнано за нею право власності на нежитлову будівлю літ. «П-1» загальною площею 490,1 кв.м., що розташована за адресою:м.Харків, пр..Московський, 144.

12.03.2013 р. ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлових приміщень 7 - : -12 загальною площею 249,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «П-1».

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09.07.2014 р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.07.2012 р. скасовано, та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «П-1».

Враховуючи, що ОСОБА_3 не є власником нерухомого майна, що є обєктом продажу за оспорюваним правочином, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових приміщень 7 - : -12 загальною площею 249,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «П-1», що розташовані за адресою: м.Харків, пр..Московський, буд.144, посилаючись на положення ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 ЦК України, ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України (т.2 а.с.9).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідачів ОСОБА_5 проти позову заперечувала, вважає, що позивач не має права вимоги, оскільки не є стороною оскаржуваного договору та не є власником 1/2 частини приміщень 7-:-12 нежитлової будівлі літ. «П-1», яка була відчуджена за договором купівлі-продажу від 12.03.2013 р.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду свої письмові заперечення проти позовних вимог, в яких просив суд про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена її представник ОСОБА_5, згідно ч.5 ст.76 ЦПК України, про поважність причини неявки суд не повідомила.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у відсутність відповідачів.

Дослідивши надані докази, беручи до уваги письмові заперечення відповідача ОСОБА_2, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 18 серпня 2008 року за ТОВ «Нордекс-1» визнано право власності на магазин літ. «0-1», загальною площею 169,2 кв. м, торговельний павільйон літ. «Ж-I», загальною площею 205,7 кв. м, торговельний павільйон літ. «3-1», загальною площею 114,9 кв. м, торговельний павільйон літ. «К-1», загальною площею 119,9 кв. м, торговельний павільйон літ. «Л-1», загальною площею 124 кв. м, торговельний павільйон літ. «М-1», загальною площею 45,4 кв. м, торговельний павільйон літ. «Н-І», загальною площею 52,8 кв. м, що розташовані за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків.

27 жовтня 2008 року між ТОВ «Нордекс-1» та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - торговельного павільйону літ. «0-1», загальною площею 169,2 кв. м, за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (т.1 а. с. 10, 11).

Право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - торговельний павільйон літ. «0-1», загальною площею 169,2 кв. за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 січня 2015 року за № 8501991, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а. с. 123).

При цьому належні і допустимі докази знесення вказаної будівлі та виключення з реєстру запису про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно у справі відсутні, право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «0-1» не оспорене.

Також судом встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 липня 2012 року визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 490,1 кв. м, основною площею 432 кв. м, за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків.

12 березня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу ? частки нежитлових приміщень 7-:-12, загальною площею 249,4 кв. м, у нежитловій будівлі літ. «П-1» за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків (т.1 а. с. 13, 14).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 липня 2012 року скасовано, та відмовлено ОСОБА_3В у позові про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 490,1 кв. м, основною площею 432 кв. м, за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків (т.1 а. с. 18-20).

Вказаним рішенням встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 липня 2012 року порушено майнові права ОСОБА_1 як власника нежитлової будівлі - торговельного павільйону літ. «0-1», загальною площею 169,2 кв. м, за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків.

Оскільки рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 липня 2012 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на спірні приміщення скасовано рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09 липня 2014 року, суд вважає, що ОСОБА_3 не мала права відчужувати нежитлові приміщення літ. «П-1», за адресою: просп. Московський, 144, м. Харків.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року за № 6-449 цс15.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але

одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з розясненнями, викладеними в абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ст. ст. 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, зокрема, співвласником спірного майна.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оспорюваним правочином порушені права та законні інтереси позивача ОСОБА_1, який є власником нежитлової будівлі літ. «0-1», розташованої за цією ж адресою, у звязку з чим вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З підстав, передбачених ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60,61,88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.16, 203, 215, 216 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовільнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових приміщень 7 - : -12 загальною площею 249,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «П-1», що розташовані за адресою: м. Харків, пр..Московський, буд.144, укладений 12.03.2013 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 323626 від 12.03.2013 р.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: