Рішення № 58032564, 21.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/20169/13-ц Головуючий І інстанції Губська Я.В.

Провадження: 22-ц/790/1473/16 Головуючий ІІ інстанції Бездітко В.М.

Категорія: про відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Котлярової М.Ю.,

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування , -

встановила:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог посилалася на те, що 30 серпня 2013 року на перехресті вулиць Шевченка та Кільцевої у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої ОСОБА_2, керуючи автомобілем NissanX-Treil, державний номерний знак НОМЕР_1, завдав технічні ушкодження автомобілю Mitsubishi Outlender, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить їй на праві власності і яким вона керувала. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України. Його цивільно - правова відповідальність застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на суму 50 тис. грн., проте страховик виплатив їй лише 24 181 грн. 04 коп., хоча згідно з висновком судово- автотоварознавчої експертизи їй завдано шкоди у розмірі 53 586 грн. 66 коп.

Просила стягнути на її користь з ТзДВ «СТ «Домінанта» невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 24 818 грн. 96 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 10 січня 2014 року за 285 днів у розмірі 2 901 грн 30 коп. та вартість проведеної експертизи у сумі 2 152 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на її користь з ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» суму страхового відшкодування в розмірі 941 грн 70 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 86 грн. 10 коп., судовий збір - 243 грн. 60 коп., а всього 1 271 грн. 40 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що сума страхового відшкодування з нею не узгоджувалася, що вартість майнової шкоди за заказом нарядом №15 від 06.09.2013 року становить 59 647грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, виходив із того, що внаслідок ДТП власнику транспортного засобу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані страховою компанією, але у межах пошкоджень автомобіля, зафіксованих за участю страховика. Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження понесених нею витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 59647 грн., а тому не вбачається підстав і для задоволення позовних вимог в частині понесених витрат на ремонт автомобіля в заявленій частині невідшкодованого страхового відшкодування. Також відсутні підстави для задоволення вимоги щодо невиплачених страховиком відшкодувань в розмірі 24818,96 грн. за висновком судово- авто товарознавчої експертизи від 21.07.2014 р., оскільки автомобіль позивача 06.10.2013 р. було відремонтовано, а з позовом позивач звернулась 18.11.2013 р.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2015 року рішення Київського районного суду м.Харкова від 13.11.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 29.04.2015 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на її користь з ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» несплачене страхове відшкодування у розмірі 24 818 грн. 96 коп., витрати по оплаті судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 152 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 16.12.2015 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 16.07.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення Апеляційного суду Харківської області від 16.07.2015 року касаційних суд зазначив, що апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України не звернув уваги на те, що страховик виплатив позивачці страхове відшкодування, розмір якого хоча і не перевищує ліміт відповідальності, проте визначено відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договору страхування. Апеляційний суд Харківської області не врахував при новому розгляді висновки та мотиви викладені в ухвалі суду касаційної інстанції від 29.04.2015 року, які в силу ч.4 ст.338 ЦПК України є обовязковими при новому розгляді справи.

По справі встановлено, що 30 серпня 2013 року за участю автомобіля Mitsubishi Outlender, державний номерний знак НОМЕР_3, який належить на праві особистої власності ОСОБА_1 і яким керувала ОСОБА_3, та автомобіля NissanX-Treil, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2

Відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ТзДВ «СТ «Домінанта» згідно з полісом обов'язкового страхування зі строком його дії з 13 липня 2013 року до 12 липня 2014 року, розмір ліміту - 50 тис. грн., франшиза -1 тис. грн..

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона зобов'язується у разі настання певної події виплатити другій стороні або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору .

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 посилалась на те, що страхове відшкодування їй виплачено не в повному обсязі. Зокрема, вартість майнового збитку, завданого її автомобілю, становить 59 647грн., і ця сума значно перевищує відновлювального ремонту та страхового відшкодування, розрахованого страховиком, в розмірі 25181,04 грн., з урахуванням франшизи.

У матеріалах справи наявні страховий акт від 18 грудня 2013 року, складений ТзДВ «СТ «Домінанта», в якому визначена сума страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 24181 грн. 04 коп., з врахуванням франшизи та висновок судової автотоварознавчої експертизи від 21 липня 2014 року, проведений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, згідно з яким сума матеріального збитку складає 53 586 грн. 66 коп.

З акту виконаних робіт вбачається, що Mitsubishi Outlender, державний номерний знак НОМЕР_3 було відремонтовано на СТО 06.10.2013 р.

Судова колегія вважає вірним не врахуванням судом першої інстанції висновку судової автотоварознавчої експертизи від 21 липня 2014 року. Оскільки, даний висновок проводився на підставі матеріалів справи, пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 експерту на огляд наданий не був. Зазначена експертиза проводилась майже через рік після пошкодження транспортного засобу, ціни на комплектуючи та запчастини на той час були змінені. Калькуляція на підставі якої відбулось страхове відшкодування ОСОБА_1 страховиком відбулась на пятий день після настання страхового випадку і при її проведенні був присутній представник ОСОБА_1, який заперечень щодо зазначення пошкоджень автомобіля та визначення суми страхового відшкодування не висловлював.

Таким чином, калькуляція дефектів № 4316/13 від 30.09.2013 року, на підставі якої було складено страховий акт від 18 грудня 2013 року є допустимим та належним доказом у розумінні ст.57 ч.2 ЦПК України, оскільки даний доказ містить в собі інформацію про обставини справи, та вона була проведена та складена відповідно до вимог чинного законодавства і Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним Наказом Міністерства юстиції України,Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У пункті 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суду не надано доказів в підтвердження оплати ремонту належного їй автомобіля, у звязку з чим судова колегія вважає, що позивачем не доведено розмір заявлених позовних вимог по відшкодування шкоди.

27.12.2013 р. ТДВ СТ «Домінанта» було перераховано позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування на суму 24181, 04 грн.

Таким чином, колегія суддів, з урахуванням положень ч.4 ст.338 ЦПК України, приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, хоча і не перевищує ліміт відповідальності, проте його визначено відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договору страхування, відповідачем в повній мірі відшкодований ОСОБА_1, у звязку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді