Постанова № 58032373, 31.05.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4866/16-а

№ провадження 2-а/646/92/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.16 рокум. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду міста ХарковаБлага І.С., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні судуадміністративнусправу за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання дій незаконними тазобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просить:

-визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо відмови позивачу у поновленні виплати раніше призначеної пенсії з 01 червня 2015 року;

-зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії з 01 червня 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова та отримує пенсію за віком згідно з Зконом України «Про державну службу» з 2011 року довічно. Після призначення пенсії вона продовжує працювати суддею апеляційного суду Харківської області безстроково. Оскільки позивач продовжує працювати на посаді, яка надає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то пенсія виплачується у розмірі, обчисленому згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Але з 01 квітня 2015 року відповідач припинив виплату позивачу пенсії, не направивши їй жодних повідомлень про факт та підстави такого припинення. Позивач звернулася до відповідача з заявою про відновлення виплати їй пенсії з 01 червня 2015 року. Проте, відповідач відмовив їй у поновленні виплати пенсії, посилаючись на відсутність для цього правових підстав. В той же час, оскільки з 01 червня 2015 року припинили дію правові норми, які надавали особі, що працює на певних посадах, у тому числі, на посаді судді, на призначення пенсії або щомісячного грошового довічного утримання. Таким чином, з 01 червня 2015 року на позивача не поширюються обмеження щодо виплати пенсії, оскільки з 01 червня 2015 року робота на займаній нею посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами, та на цей час особам, які працюють на посаді судді, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що вважає позов необґрунтованим. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова та отримує пенсію за віком, призначену згідно з Законом України «Про державну службу», з 21.12.2010р. довічно. 10.03.2016р. на адресу Управління надійшла заява позивача від 09.03.2016р. про поновлення виплати призначеної пенсії з 01.06.2015р. Протоколом засідання комісії Управління по розгляду спірних питань від 16.03.2016р. позивачу було відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються. Тому позивачу як працюючій на посаді судді, з 01.04.2015р. було припинено виплату пенсії. Законом України від 24.12.2015р. №911-VIIІ було внесено зміни до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України"Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Підставою для поновлення виплати пенсії є факт звільнення з посади судді.

Дослідивши доводи позовної заяви та заперечень на позов, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова як одержувач пенсії за віком, призначену згідно з Законом України «Про державну службу», з 21.12.2010р. довічно.

Позивач працює на посаді судді апеляційного суду Харківської області.

З 01 квітня 2015 року відповідач припинив виплату позивачу пенсії, про що жодних повідомлень вона не отримувала.

10 березня 2016р. на адресу Управління надійшла заява позивача від 09.03.2016р. про поновлення виплати призначеної їй пенсії з 01 червня 2015р.

Листом від 21.03.2016 року відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні її заяви про поновлення виплати пенсії з посиланням на Протокол засідання комісії Управління по розгляду спірних питань від 16.03.2016р.

Так, згідно з копією цього Протоколу підставою для такої відмови є те, що згідно записів трудової книжки та в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 з квітня 2015 року по січень 2016 року є інформація про сплату страхових внесків та з квітня 2015 року по лютий 2016 року є дані про спецстаж, а тому підстав для поновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року, призначеної за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачу за цей період немає. Також у Протоколі міститься посилання на ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняд, згідно з якою у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Положеннями статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини щодо пенсійне забезпечення громадян України, у тому числі, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

У Рішеннях Конституційного Суду України у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 24 червня 1999 року №6-рп/99 у справі про фінансування судів, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 у справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання зазначено, що положеннями ч.3ст.22 Конституції Українивстановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституцією України гарантовано незалежність і недоторканість суддів, і складовою цієї гарантіїє обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів (статті 129, 130 Конституції України).

Крім того, у рішення від 08.11.2005р. у справі «Кечко проти України» Європейський суду з прав людини зазначає, що у разі,якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

02.03.2015р. було прийнято ОСОБА_2 України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213 -VIII від 02.03.2015р.

ОСОБА_2 набрав чинності з 01 квітня 2015 року.

Цим Законом були внесені зміни в статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

Крім того, згідно з п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада судді апеляційного суду харківської області, на якій працює позивач, надавала право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконами України «Про державну службу»та «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату їй пенсії з 1 квітня 2015 року.

Положеннями пункту 6 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 року № 911 до частини 4 статті 37 Закону України "Про державну службу" внесено чергові зміни і встановлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Тобто вказаним законом подовжено строк, на який припиняється виплата раніше призначених пенсій особам, що працюють на відповідних посадах.

Проте, ця норма набрала чинності сили 01.01.2016 року, в той час як обмеження, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р.у № 213-VIII припинили свою дію 01.06.2015 року.

Таким чином, у період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року відповідач повинен був виплачувати позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач звернулася до суду з цим позовом 20 квітня 2016 року, враховуючи шестимісячний строк для звернення до суду з позовом, права позивача підлягають захисту з 20 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Проте з матеріалів справи не вбачається, що позивач просить про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача поновити їй виплату раніше призначеної пенсії з 20 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії з 20 жовтня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, м.Харків, вул..Валентинівська, 22Б) відновити ОСОБА_1 (09.04.1953р.н., податковий номер НОМЕР_1, м.Харків, майдан героїв Небесної Сотні, 14/1, кв.109) виплату раніше призначеної пенсії з 20 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

В решті позову відмовити.

Стягнутина користь ОСОБА_1 (09.04.1953р.н., податковий номер НОМЕР_1, м.Харків, майдан героїв Небесної Сотні, 14/1, кв.109) судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя І.С.Блага