Ухвала суду № 58031726, 17.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15424/15-к

н/п 1-кп/640/330/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Зінов'єва М.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Дядюнової С.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника обвинуваченого про закриття провадження у зв'язку з примиренням у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури м. Харкова обвинувальний акт затверджений прокурором Чухлебовим І.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2015 року за № 12015220010000147 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявила клопотання, просила закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою на підставі ст. 46 КК України. Посилається на те, що обвинувачений у повному обсязі відшкодував потерпілій моральну та матеріальну шкоду у розмірі 12500 грн., вони примирилися, про що свідчить наявна у справі нотаріальна посвідчена заява потерпілої. Хоча питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою було предметом розгляду апеляційного суду, який скасував ухвалу суду першої інстанції, який задовольнив клопотання, однак апеляційний суд посилався на постанову пленуму, яка була прийнята після прийняття ухвали судом першої інстанції.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав.

Прокурор проти звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою на підставі ст. 46 КК України заперечував, зазначив, що апеляційний суд і скасував ухвалу суду першої інстанції через неправильне застосування ст. 46 КК України, оскільки це є злочином у сфері публічних інтересів, а не приватних.

Суд, вислухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який знаходиться у розділі XI КК України «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту».

Основним безпосереднім об'єктом вказаного злочину виступають публічні інтереси, яким є безпека руху.

Зокрема, така позиція також підтверджується п. 19 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 №13, у якому зазначено, що у кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об'єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, укладення угоди про примирення не допускається. Зокрема затвердження таких угод не допускається у справах про злочини, передбачені розділом XI «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту».

Зміст ст. 46 КК України свідчить про те, що передумовою звільнення від кримінальної відповідальності може бути лише такий злочин невеликої тяжкості, яким шкода заподіяна певному потерпілому, тобто лише приватним інтересам, тому не може бути передумовою звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, яким заподіяна шкода державі або суспільству.

Враховуючи, що основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, виступають публічні інтереси, яким є безпека руху, а спричинена шкода конкретній фізичній особі - потерпілій ОСОБА_3 є лише проявом посягання на основний об'єкт (безпеку руху), то підстави для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України - відсутні.

Посилання захисника на те, що Постанова Пленуму ВССУ від 11.12.2015 №13 прийнята пізніше ніж виносилась ухвала суду першої інстанції при розгляді іншим складом суду, суд до уваги не приймає, оскільки вказана постанова пленуму ВССУ не встановлювала якихось змін до ст. 46 КК України, а зазначила лише рекомендації для забезпечення однакового та правильного застосування положень Кримінального процесуального кодексу України, тобто зміст ст. 46 КК України щодо завдання шкоди саме приватним інтересам потерпілої особи не змінився.

У зв'язку з цим клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 284, 314 КПК України, ст. 46 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку із примиренням з потерпілою - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий Золотарьова Л.І.