Ухвала суду № 58030735, 25.05.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1120/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

25.05.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дьомич Л.М., Дуковського О.Л.

із секретарем Яковлєвою Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС-АГРО» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС-АГРО» про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив витребувати з чужого незаконного користування відповідача належну йому на правах власності земельну ділянку, площею 5,05 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Іванівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, у зв'язку із припиненням дії Договору оренди вказаної земельної ділянки по закінченню строку, на який його було укладено. Зазначав, що він попереджав орендаря про бажання обробляти належну йому земельну ділянку самостійно та не давав своєї згоди на продовження строку дії договору оренди.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2016 року позов задоволено та витребувано із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «МАС-АГРО» на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,05 га., кадастровий номер: НОМЕР_1, яка розташована на території Іванівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування вказаного судового рішення з підстав його незаконності та необгрунтованості і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судом не з'ясовано обставини справи, не враховано, що спірний договір оренди земельної ділянки був підписаний сторонами 15 лютого 2006 року, а зареєстрований відповідно до вимог чинного на час укладення договору законодавства 15 серпня 2006 року. Строк дії договору спливає через 10 років після його державної реєстрації, тобто вказаний договір є чинним до 15 серпня 2016 р., про що було повідомлено орендодавця листом.

Представник позивача надав письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін (а.с.73-75).

Колегія суддів, перевіривши у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, доводи скарги, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з такх підстав.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на садах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач став власником земельної ділянки площею 5,05 га., кадастровий номер: НОМЕР_1, яка розташована на території Іванівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, (а.с.7-10), право власності на яку він набув в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, яким із відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком дії, відповідно до умов п. 8 договору, на 10 років (а.с. 4-5).

Позивачем було повідомлено відповідача про небажання продовження строку дії договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, на що відповідачем було повідомлено, що строк дії договору необхідно рахувати до 15серпня 2016 року, спливу 10 років з дня державної його реєстрації, а тому договір на 15 лютого 2016 року не вважається припиненим (а.с.36).

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Вирішуючи спір про визнання договору оренди землі недійсним у зв'язку з відсутністю в ньому передбаченої частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотної умови, застосуванню підлягає стаття 15 даного Закону в редакції, чинній на момент укладення договору оренди, а не в момент його державної реєстрації.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року № 6-162цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди землі строк його дії визначено 10 років (п. 8 Договору), передача землі здійснюється за актом приймання-передачі (п. 20), договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43), припинення дії договору передбачено у разі закінчення строку, на який його укладено (п. 37), після припинення дії договору орендар повертає земельну ділянку (п. 21).

Акт приймання-передачі спірної земельної ділянки сторонами підписано 15 лютого 2006 року (а.с.6).

Суд, ухвалюючи рішення, належним чином перевірив доводи сторін та надав їм відповідну оцінку, врахував, що між сторонами, під час укладення договору, були погоджені всі його істотні умови і якщо відповідач мав намір у подальшому користуватись спірною земельною ділянкою він зобов'язаний був повідомити про це позивача до спливу строку дії договору оренди у строк, визначений цим договором, при цьому додати до листа - повідомлення про поновлення оренди землі проект додаткової угоди. Однак, відповідачем вказані дії вчинені не були, а тому суд дійшов вірного висновку про закінчення строку дії договору та безпідставність користування спірною земельною ділянкою.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що моментом укладення договору є досягнення згоди щодо всіх істотних умов та його підписання, а реєстрація договору не може змінювати моменту укладення договору та початку строку його дії, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року № 6-162ц13.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення ст.ст. 13, 15, 31, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 317, 321, 387, 638, 792 ЦК України, дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки незалежно від дати проведення такої реєстрації.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалене у справі судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС-АГРО» відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: