Рішення № 58030011, 01.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/2491/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1202/2016

Категорія 41

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І.М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2

представників позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 19 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з вказаним позовом, вказавши, що 30.10.2015 року через мережу Інтернет, а саме на сторінці Фейсбук на ресурсі відкритої спільноти «Долина LIVE» ОСОБА_2 опублікував статтю - звернення до жителів Долинського району за результатами виборів та відеоролик під назвою «ТВК про фальсифікацію в Долині», в яких викладена неправдива недостовірна інформація, направлені на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача. Дана інформація була доведена невизначеному колу осіб, оскільки в вказаній групі соціальної мережі більше 2900 учасників, які прочитали звернення відповідача. Спірна інформація про те, що «міський голова (ОСОБА_3.) втретє поспіль обманув свою громаду і нечесним шляхом іде до влади», яка поширена відповідачем не підтверджена жодними доказами, не відповідає дійсності, викладена в образливій формі із звинуваченням у порушенні позивача норм виборчого права та моралі, у причетності до маніпуляцій та махінацій під час виборів. Тому просив визнати поширену 30.10.2015 року відповідачем через мережу Інтернет інформацію такою, що не відповідає дійсності, зобов'язати відповідача спростувати протягом 7 днів з дня набрання рішення законної сили недостовірну інформацію аналогічним способом - шляхом розміщення через мережу інтернет та видалити поширену інформацію в статті, стягнути з відповідача 20 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Долинського районного суду від 22.02.2016 року позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 20 000 грн. моральної шкоди залишено без розгляду.

Рішенням Долинського районного суду від 19.04.2016 року позов задоволено. Визнано поширену 30.10.2015 року ОСОБА_2 через мережу інтернет, а саме через свою офіційну сторінку у Фейсбуці наступну інформацію: «вважаю справою честі довести всім Долинянам те, що міський голова втретє поспіль обманув свою громаду і нечесним шляхом іде до влади. Іде будь-якою ціною, адже має що втрачати. Я не надав жодних коментарів стосовно цієї ситуації, оскільки збирав докази і факти. Переконувати словами не хочу і не буду. Виключно факти. Пропоную переглянути дане відео. Ви самі все зрозумієте», а також інформацію, поширену у відеоролику окремих частин засідання міської територіальної виборчої комісії від 27.10.2015 року під назвою «ТВК про фальсифікацію в Долині», в якому ОСОБА_2 вказує про те, що «завдяки махінаціям і маніпуляціям міський голова приходить до влади», - такою, що не відповідає дійсності та принижує ОСОБА_3 честь та гідність і ділову репутацію. Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішення суду законної сили недостовірну інформацію про ОСОБА_3 аналогічним способом - шляхом розміщення через мережу Інтернет на сторінці ОСОБА_2 у Фейсбуці, у тому ж місці, де було опубліковано статтю - звернення, а також інформацію, поширену у відеоролику окремих частин засідання міської територіальної виборчої комісії від 27.10.2015 року під назвою «ТВК про фальсифікацію в Долині» про те, що «завдяки махінаціям і маніпуляціям міський голова приходить до влади» , - як таку, що не відповідає дійсності. Зобов'язано ОСОБА_2 видалити із мережі Інтернет поширену ним 30.10.2015 року інформацію в статті - зверненні до долинян та відеоролик під назвою «ТВК про фальсифікацію в Долині». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1500,00 грн. судових витрат згідно квитанцій.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його незаконним, оскільки судом неправильно встановлені та не доведені обставини, що мають значення для справи ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вказує, що суд невірно кваліфікував цитовані у рішенні уривки, як відомості, які не відповідають дійсності, а також недостовірну інформацію, оскільки предметом спору у даному випадку є іронічні висловлювання ОСОБА_2 (кандидата на посаду голови міста Долинау місцевих виборах 2015 року ), які не можна інакше витлумачити, як критика, оціночні судження, оцінка дій у сатиричній формі з використанням характерних для публіцистики мовних засобів. Оцінка судом фрагментів спірної публікації, як недостовірної інформації не відповідає визнаному ЗУ «Про інформацію» поняття «Інформація про особу», оскільки ці фрагменти не стосуються персональних даних позивача. Суд не застосував положення ст.30 зазначено Закону, відповідно до яких ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Публікація у мережі Фейсбук не стосується підтвердженої інформації про позивача і не дає підстав для висновків щодо професійних та управлінських здібностей позивача. Інформація, яка була знята на відео жодним чином не може бути визнана неправдивою та недостовірною, оскільки на відео відображенні реальні події, які відбувались під час місцевих виборів 2015 року в м. Долина. Крім того, позивач визнав той факт, що відео зняте представником преси та абсолютно відповідає дійсності. Позивач є політичним діячем, публічною особою, тому фотографії та відеоматеріали з його присутністю має право розміщувати в інтернеті та ЗМІ будь-хто з громади. Крім того, апелянт посилається на порушення норм процесуального права, оскільки судом двічі було відхилено його обґрунтоване клопотання про відвід судді. Вважає, що заявлений ОСОБА_3 позов є частиною його популістської політичної діяльності, пов'язаної з- власним прославленням. За наведених доводів ОСОБА_2 просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем поширено неправдиві відомості, які ганьблять позивача, вказують на те, що «він утретє поспіль обманув свою громаду і нечесним шляхом іде до влади. Іде будь-якою ціною, адже має, що втрачати», в зв'язку з чим такі відомості не є нейтральними, а такими, що викликають почуття образи, обурення і не можуть розцінюватись як оціночне судження.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, зважаючи на наступне.

Встановлено, що сторони по справі були опонентами на виборах голови м. Долина у 2015 року. Переможцем виборів та міським головою Долини став ОСОБА_3

30.10.2015 року через мережу через мережу Інтернет, а саме на сторінці Фейсбук на ресурсі відкритої спільноти «Долина LIVE» ОСОБА_2 опублікував статтю - звернення до жителів Долинського району за результатами виборів та відеоролик під назвою «ТВК про фальсифікацію в Долині». В статті міститься висловлювання, яке позивач вважає таким, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме «вважаю справою честі довести всім долинянам те, що міський голова втретє поспіль обманув свою громаду і нечесним шляхом іде до влади. Іде будь-якою ціною, адже має що втрачати.» В відеоролику розміщено уривки з засідання міської територіальної виборчої комісії від 27.10.2015 року, на якому ОСОБА_2 на 1.05 хв. зазначив «третій раз поспіль завдяки махінаціям і маніпуляціям міський голова приходить до влади». Цю інформацію позивач вважає неправдивою та такою, що підлягає спростуванню.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі статтею 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом цієї норми свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою статті 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Аналіз зазначеного національного законодавства та статті 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

В п.21 Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено: " при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться в Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, в названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і ( або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті ( у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У ст.ст. 3,4,6 Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував вимоги діючого законодавства з огляду на ту обставину, що позивач, як міський голова, являється публічною особою, а тому неминуче і свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою як з боку опонентів та політиків під час виборчого процесу, так і з боку пересічних громадян, які очевидно мають право його критикувати. Позивач звичайно має право на захист своєї репутації, але вимоги цього захисту треба урівноважувати з інтересами вільного обговорення питання, що мають суспільне значення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висловлювання відповідача є лише вираженням його особистих поглядів щодо особи позивача, його оціночним судженням.

Відповідальність за висловлювання оціночних суджень, як і за думки, переконання, судження, критичну оцінку певних фактів і недоліків не передбачена, а вираження суб'єктивної думки і поглядів не може бути перевірено на предмет їх відповідності дійсності на відміну від перевірки фактів.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання недостовірною інформації, всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства, не визначив достатньою мірою характер цієї інформації (чи є вона фактичними твердженнями або оціночними судженнями), з огляду на те, що відомості опубліковані в оголошенні та відеоролику, не містять фактичних даних про відповідні події, а також тверджень відповідача про спосіб ведення чи результати виборчої компанії позивача, які порочать ділову репутацію та дискредитують останнього.

Також судом не надано відповідної правової оцінки, що інформація, викладена в статті та відеоролику, є відтворенням власного суб'єктивного уявлення відповідача щодо ситуації, яка відбувалась під час виборів міського голови Долини, зокрема щодо відмінності кольорів бюлетенів на виборчій дільниці.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 303,307,309,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Долинського районного суду від 19 квітня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Я.Д. Горблянський

І.О. Максюта В.Д. Фединяк