Ухвала суду № 58029275, 30.05.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

30 травня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Романюк Я.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою.

Заява про перегляд судових рішень не відповідає вимогам ст. 357 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 ЦПК України.

Заявником здійснюється посилання на п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, як підстави для перегляду судових рішень, однак також здійснюється посилання на постанову Верховного Суду України, що свідчить зокрема, про посилання також на п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України. Відтак, заявнику слід уточнити підстави перегляду із зазначенням норми матеріального, яку неоднаково застосовано та надати постанову Верховного Суду України у разі здійснення посилання, зокрема, на п.4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, як підставу перегляду.

Також заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У порушення вимог пункту 2 частини першої статті 358 ЦПК України до заяви не додано належним чином завірені копії судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, про перегляд яких подано заяву, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів.

Так, за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли у позовній заяві об'єднано одночасно майнові і немайнові вимоги, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судовий збір повинен бути перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Надати публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» строк до 20 червня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Я.М. Романюк