Ухвала суду № 58028243, 01.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/14745/14-ц

провадження 6/201/221/2016

УХВАЛА

01 червня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за заявою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі ДМВЕ 17 листопада 2014 року звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1

Судовим наказом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року стягнуто заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2011 по 29.07.2014 у сумі 2 337 грн. 15 коп., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 121 грн. 80 коп. з ОСОБА_1.

Судовий наказ був надісланий боржнику та у встановленому законом порядку набрав законної сили.

05 квітня 2016 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 15 квітня 2016 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, у задоволенні заяви про поновлення строку на предявлення судового наказу до виконання відмовлено.

ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 26 травня 2016 року знову звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, представник заявника прохав заяву розглядати без його участі. З урахуванням зазначеного суд вважає можливим розглядати це питання за відсутності цих осіб.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 368 ЦПК України визначено, що питання, повязанні із зверненням судового рішення до виконання вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши обставини справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно судовим наказом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року стягнуто заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2011 по 29.07.2014 у сумі 2 337 грн. 15 коп., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 121 грн. 80 коп. з ОСОБА_1.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вказане вище судове рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, а саме: 20 січня 2015 року.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також було встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду від 15 квітня 2016 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, у задоволенні заяви про поновлення строку на предявлення судового наказу до виконання відмовлено,тобто з урахуванням зазначеного вище вказаним судовими рішеннями від 15 квітня 2016 року було встановлено, що підстав для поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання не має та не було встановлено.

Згідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані на підставі судових рішень, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його винесення.

Також судом було встановлено, що протягом встановленого законом строку для предявлення виконавчого документа до виконання до суду з заявою про видачу судового наказу по цій справі заявник не звертався та судове рішення у примусовому порядку органами державної виконавчої служби не виконувалося, а заявник до суду з заявою про його видачу звернувся лише 16 березня 2016 року та був виданий судом 04 квітня 2016 року та отримано представником заявника 04 квітня 2016 року, однак з зазначеною заявою заявник звернувся до суду тільки 26 травня 2016 року, крім того у заяві не було зазначено, що заявник звертався у встановленому законом порядку до відповідної державної виконавчої служби та останньому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у звязку з пропуском строку предявлення виконавчого документа до виконання.

Крім того слід зазначити, що у своїй заяві про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа (судовий наказ) до виконання заявник не зазначає обєктивних причин та обставин з урахуванням яких він не звертався до суду про видачу судового наказу по справі, також останнім до заяви не було надано відповідних доказів на підтвердження зазначеного та, що строк останніми було пропущено саме з поважних причин та є передбачені законом підстави для його поновлення.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що причини з яких було пропущено строк для предявлення виконавчого документу (судовий наказ) до виконання не є поважними, а заява не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та обєктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної зави, оскількивона не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 57, 58, 60, 212, 368, 371 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Публічному акціонерному товариству «ДТЕК «Дніпрообленерго» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за заявою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -