Ухвала суду № 58027473, 26.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/701/13 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/644/16 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.

Категорія:6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Тропак О.В.,

секретаря: Іванової О.О.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Падикорівської сільської ради Бродівського району Львівської області, треті особи: Бродівська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Бродівського РУЮ Львівської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 02.12.2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними спорудами, а саме: сарай - під літ. Б, сарай - під літ. В, літню кухню. - під літ. Г і господарські споруди під №2, 3 відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №12 від 24.10.2013 року та довідки Золочівського МБТІ №361 від 25.10.2013 року про технічну характеристику об'єктів нерухомого майна.

Зобов'язано реєстраційну службу Бродівського районного управління юстиції Львівської області зареєструвати право власності ОСОБА_2 на вказані об'єкти.

10.06.2015 року ОСОБА_2 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила визнати за нею право власності на колодязь під літ К, який також входив до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5

Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_2 відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Ухвалу оскаржила ОСОБА_2 Просить її скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Посилається на те, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, його висновки не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права. Зокрема зазначає, що спірний колодязь належав на праві власності спадкодавцеві ОСОБА_5, знаходився на його земельній ділянці і тому вона його успадкувала разом із іншим майном спадкодавця.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_3 на підтримання скарги, представника сільської ради ОСОБА_4 - на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить законних підстав для скасування ухвали з огляду на такі мотиви.

Встановлено, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 02.12.2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними спорудами, а саме: сарай - під літ. Б, сарай - під літ. В, літню кухню. - під літ. Г і господарські споруди під №2, 3 відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №12 від 24.10.2013 року та довідки Золочівського МБТІ №361 від 25.10.2013 року про технічну характеристику об'єктів нерухомого майна.

Зобов'язано реєстраційну службу Бродівського районного управління юстиції Львівської області зареєструвати право власності ОСОБА_2 на вказані об'єкти.

10.06.2015 року ОСОБА_2 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила визнати за нею право власності на колодязь під літ К, який також входив до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5, проте суд помилково не включив його до резолютивної частини рішення.

Частиною першою статті 220 ЦПК України визначено - суд, що увалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції вірно зазначив, що підстав для його ухвалення, передбачених наведеною вище нормою, не було. При цьому суд зазначив, що під час розгляду справи по суті спору, суд мав достатньо доказів для його вирішення і підстав визнавати право власності ОСОБА_2 на колодязь не було.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення є правильним, так як жодної із наведених у ч. 1 ст. 220 ЦПК України підстав для його ухвалення заява ОСОБА_2 не містить.

Посилання заявника на те, що суд помилково не задовольнив її вимогу не є такою обставиною, з якою процесуальний закон пов'язує можливість ухвалення додаткового рішення.

Про це ж зазначено і в абзаці першому п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» із змісту якого випливає висновок, що додаткове рішення може бути ухвалено лише за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення.

Разом із цим колегія суддів зазначає, що і зі змісту ст. 220 ЦПК України і з абзацу другого наведеного вище п. 20 постанови Пленуму випливає, що додаткове рішення може ухвалювати лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі.

Як встановлено, утворити той склад суду, що ухвалив рішення 02.12.2013 року неможливо, і тому заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення не підлягала задоволенню ще й з цієї підстави.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає і тому ухвалу Бродівськго районного суду Львівської області від 19.10.2015 року необхідно залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, ст. ст. 312, 317 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді: