Вирок № 58026272, 01.06.2016, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/807/16-к

Провадження № 1-кп/452/87/2016

ВИРОК

іменем України

01 червня 2016 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

суддів Галина В.П., Пташинського І.А.,

при секретарі Топорович В.В.,

із участю: прокурора Дердзяка П.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2; українця, громадянина України, з середньою освітою; розлученого; інваліда ІІІ групи, пенсіонера; відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у вечірній час 17.11.2015 року в місті Самборі по вулиці Калнишевського, 119 Львівської області у приміщенні власного будинку ОСОБА_1, де він спільно проживав разом із своєю матірю ОСОБА_4, під час конфлікту на сімейно-побутовому ґрунті, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, наніс їй удари по обличчі та руках, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Окрім цього ОСОБА_2 03.02.2016 року в 04.00год. в м. Самборі по вул. Калнишевського, 119 Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час конфлікту на сімейно-побутовому ґрунті, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, заподіяв останній перелом правого рогу підязикової кістки, множинні двобічні переломи ребер по різних анатомічних лініях, множинні синці і садна тіла, які ускладнилися механічною асфіксією та гострою дихальною недостатністю, та призвели до швидкого настання смерті, - обвинувачений вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, потерпілої, експерта та свідків у судовому засіданні, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він своїми умисними діями, вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя ОСОБА_4 та вбивство останньої, тобто умисне протиправне заподіяння їй смерті.

Допитаний безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винність в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав та пояснив, що проживав разом із матірю ОСОБА_4 за адресою в місті Самборі по вулиці Калнишевського, 119 Львівської області, ніяких конфліктів і, в тому числі 17.11.15р. та 03.02.16р. із нею не мав, побоїв їй не наносив, а навпаки разом із рідною сестрою ОСОБА_1 брав участь в догляді потерпілої, оскільки в матері після інсульту погіршився стан здоровя, а саме значно ускладнено було наприкінці 2015 року. По епізоду обвинувачення за нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя пояснив, що йому невідомо через що утворились в ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження, зазначив, що через падіння з ліжка. Того дня його удома не було, а працівників поліції викликав шваґер ОСОБА_5, котрий, на переконання обвинуваченого, занадто і неправильно вмішується в їх родинні відносини. Однаково ОСОБА_2 заперечив нанесення будь-яких тілесних ушкоджень 03.02.2016 року та, вважає, що вони появились також через падіння потерпілої з ліжка та основні в звязку з падінням з драбини, що в коридорі та веде на горище будинку. День напередодні через власний день народження він випив 250грн. горілки, а на вечір 02.02.16р. вважає, що вже був тверезим. Коли тоді мати впала з ліжка о 23.30год. і побила голову, то він через сусіда ОСОБА_6 телефоном повідомив про це рідну сестру ОСОБА_1, котра приїхала з чоловіком ОСОБА_5 та допомогли вкласти матір на ліжко і поїхали до себе додому. 03.02.16р. орієнтовно о 04.00год. ОСОБА_2 почув у коридорі будинку сильний стукіт та побачив на підлозі лежачу матір. Тоді, взявши її ззаду попід руки за тіло, потягнув у кімнату до ліжка; потім побачив як потекла кров по обличчі з носа, рота, через що взяв рушник, відро і почав її витирати. Зранку о сьомій годині він зорієнтувався, що матір була вже мертвою; про це повідомив знову через ОСОБА_6 свою сестру, котра приїхала та запитала; «що ти наробив?» Обвинувачений у свою чергу відповів, що він цього не робив.

Суд на такі пояснення зважає, що ОСОБА_2 своїм неточним показанням про невизнання вини на досудовому слідстві та в суді мав намір помякшити відповідальність чи уникнути її за вчинене та використав таке поводження як спосіб захисту. Підсумовуючи зясовані обставини, суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст.115 КК України; судом це ураховано і дано оцінку тому факту, що обвинувачений ОСОБА_2 себе не обмовив, під час розгляду кримінального провадження у суді не знайшло свого підтвердження що на нього здійснювався будь-який психологічний вплив внаслідок пригнічення його волі чи стосовно нього були застосовані недозволені методи дізнання зі сторони слідства.

Оскільки, виходячи з обставин даного кримінального провадження, судом установлено, що за фактичними обставинами справи дії ОСОБА_2 повязані із умисним протиправним позбавленням життя іншої людини, тому при прийнятті рішення судом ураховано розяснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи», де вказано, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для зясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є субєктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Разом з тим не заслуговує на увагу позиція захисту в даному кримінальному провадженні, що частину доказів, що були надані стороною обвинувачення, слід оцінити з точки зору їх інформативності та належності, зокрема, висновки експертиз, що такі ні прямо, ні побічно не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному провадженні; що ОСОБА_2 мав через власне захворювання обмеження у рухах пальців рук при остеохондрозі, ревматоїдному поліартриті верхніх кінцівок, відтак, на переконання захисту не зміг би спричинити перелом правового рогу підязикової кістки потерпілій ОСОБА_4 Указане припущення захисту та за основне обрана позиція самого обвинуваченого стало спростованим показаннями допитаного експерта ОСОБА_7 в судовому засіданні, проведеними експертними дослідженнями. Такі докази судом проаналізовано в сукупності із іншими здобутими в ході досудового розслідування, з протоколами слідчих дій, іншими висновками експертиз всіх разом, із протоколами допиту осіб очевидців досудовим розслідуванням у співставленні та в порівнянні з їх показанням у суді, а тому на підставі цього суд дійшов до переконання про причетність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються та вбачається із наступних доказів:

Із показань потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні відомо, що з її матірю ОСОБА_4 проживав обвинувачений ОСОБА_2 котрий є рідним братом, а сином покійної. Останніх кілька місяців до смерті матір не була ходячою, а постійно лежала на ліжку, з якого часто падала. Зі сторонніх осіб ніхто до будинку не приходив, а коли 17.11.15р. вона виявила сильно побитою матір, то запідозрила ОСОБА_2, оскільки вона з останнім неодноразово мала конфлікти і він пробував ОСОБА_1 побити. Сварки із ОСОБА_2 вона мала через надмірне вживання останнім спиртного. Як потерпіла у кримінальному провадженні вона обвинувачення проти ОСОБА_2 за нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя підтримала. Стосовно подій, котрі мали місце на початку лютого 2016 року та повязані з смертю ОСОБА_4, то допитана потерпіла у судовому засіданні прямо не вказана на обвинуваченого, оскільки не була очевидцем нанесення такої значної кількості тілесних ушкоджень, але вказала, що коли вона 02.02.16р. о 23.30год. поїхала додому, то матір не була побитою, а лише на лиці була подряпина; брат ОСОБА_2 у той час був у нетверезому стані. Наступного дня вона приїхала орієнтовно коло 10.00год. на дзвінок сусіда ОСОБА_6, що матір померла. Тоді вона ще побачила кров на міжкімнатних дверях, на стіні; матір лежала на підлозі, тих крісел, якими вона обклала у ніч напередодні ліжко, не було; все лице матері було синім. ОСОБА_1 взялася переодягати ОСОБА_4 та побачила на грудях синяк, але чоловік ОСОБА_5 застеріг нічого не рухати, бо приїде поліція. ОСОБА_1 суду ствердила, що на голові, тілі матері були синці, котрих день напередодні увечері не було, окрім подряпини на обличчі; на драбину ОСОБА_4 сама не змогла б вилізти. У свою чергу їй брат ОСОБА_2 пояснив, що матір у коридорі впала, хоча самостійно останній місяць ОСОБА_4 зовсім не пересувалась, - не ходила, а постійно лежала. Взагалі останніх чотири місяці не орієнтувалася ні в часі, ані не впізнавала людей.

Аналогічні показання суду надав допитаний свідок ОСОБА_5, що 17.11.2015р. мати була побитою, на обличчі вся у синцях. Тоді заяву в поліцію на обвинуваченого писала його дружина ОСОБА_1 02.02.2016р. він разом з дружиною увечері приїжджав на дзвінок сусіда ОСОБА_6 і в будинку пробули до 23.30год. у той час ОСОБА_2 був у стані алкогольного спяніння і досить агресивним, безпричинно чіплявся до дружини та хотів битись. Наступного дня вони разом із племінником ОСОБА_8 приїхали і побачили жахливу картину: матір лежала на підлозі головою уверх, лице все було побите, одяг мокрий; кров була на шафі та на стіні. ОСОБА_8 задав запитання ОСОБА_2: «що ж ти наробив?». Коли свідок зайшов у будинок, то підлога вже була помитою.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ночував у будинку баби разом із батьком ОСОБА_2 із 1 на 2 лютого 2016 року та о 17.00год. покинув будинок.

Свідок ОСОБА_6 суду підтвердив, що до нього звертався ОСОБА_2 увечері 02.02.16р. повідомити сестру ОСОБА_1 про те, що в матері погіршився стан здоровя, а зранку наступного дня обвинувачений просив передзвонити потерпілій, що мати померла.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що раніше до нього як до сусіда зверталася ОСОБА_4, що її якийсь мужчина побив. На його звернення до ОСОБА_2 останній відповів, що її не бив.

Із показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що вона у середньому раз у місяць здійснювала догляд за бабою ОСОБА_4 та 17.11.15 року зі слів батька ОСОБА_5 довідалася, що обвинувачений її побив, через що вона написала заяву у поліцію; фактично щодня потерпілу доглядала її матір та вуйко, - обвинувачений у справі. Із листопада 2015 року баба практично вже не ходила самостійно, але могла повзти по підлозі; у 2016 році її стан здоровя значно погіршився і вона постійно лежала у ліжку. Стосовно епізоду обвинувачення про нанесення їй легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, то ОСОБА_4 розповідала свідкові ОСОБА_10, що якісь чоловіки приходили та її побили.

Із отриманих даних під час допиту судом експерта ОСОБА_7 убачається, що він однозначно підтримав власні обидва судово-медичні висновки як щодо потерпілої ОСОБА_4, так і судово-медичний висновок стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_2, розяснивши, що підязикова кістка людини від падіння з висоти не може зламатись; смерть потерпілої наступила через дихальну недостатність внаслідок переломів більше 20 ребер і в даному випадку перелому підязикової кістки, щодо чого результат був отриманий дослідженням медиком-криміналістом; в ОСОБА_4 цей перелом відбувся внаслідок перезгинання до середини правого великого рогу через дію твердого тупого предмету на правобічну шию, тобто унаслідок твердого тупого предмету саме при стисканні. При падінні з висоти мав би найперше бути переламаним шийний хребет, а підязикова кістка фактично висить на мязах та її перелом відбувся від згинання, а не розгинання, коли могло бути на питання захисту притиснення до хребетного стовбура; підязикова кістка в людини від падіння могла б зламатись, але потрібна велика висота, типу падіння з висоти пятого поверху будинку. У випадку з потерпілою дія чи вплив сили було з боків; щодо інших отриманих нею тілесних ушкоджень, то таких не було виявлено жодного через падіння з ліжка чи з іншого. Стосовно звинуваченого, то експерт суду ствердив, що захворювання рук в нього не могло вплинути на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій через його власну біль, оскільки в звязку із вживанням алкоголю він його міг не відчувати, бо в такому разі біль суттєво анестезується.

Окрім наведених показань очевидців подій до інкримінованих злочинів обвинуваченому, допитаного експерта ОСОБА_7, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 на підставі зібраних доказів досудовим розслідуванням та перевірених у судовому засіданні, а саме на основі наступних наведених слідчих дій, висновків експертиз:

Із протоколу огляду місця події від 03.02.2016 року; протоколу огляду трупа (а. с. 98-108, 31-32); відповідно до проколу проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього (а. с. 172-178).

Із висновку експерта №316/15 від 19.11.2015 року відомо, що при проведенні судово-медичної експертизи та вивчені медичних документів громадянки ОСОБА_4, 1933р.н. виявлено струс головного мозку, синець на правій половині обличчя від скроневої ділянки до тіла нижньої щелепи, на фоні якого садно, синець в лівій скроневій ділянці, який опускається на щоку до кута рота, синці в лівій і правій орбітальних ділянках, які займають верхні і нижні повіки, синець на передній поверхні грудної клітки в проекції лівого грудинно-ключичного суглобу, синець на тильній поверхні правої кисті, синець в ділянці променево-запясного суглобу, які утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та потерпілою і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя. Будь-яких даних про падіння в постанові та потерпілою не вказано (а. с. 220-221).

Відповідно до висновку експерта №14/16 від 03.03.2016 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4, 05.05.1933р.н., виявлено: перелом правого рогу підязикової кістки, крововиливи в м'язи шиї та корінь язика з ознаками прижиттєвості, переломи ребер: справа перелом 2,3,4,5 ребер по середньо-ключичній лінії та 5,6,7,8,9 ребер по білягрудинній лінії, зліва 2-10 ребер по середньо-ключичній лінії та 5,6,7 ребер по лопатковій лінії, синець в лобній ділянці, синці в обох орбітальних ділянках, які займають верхні і нижні повіки, крововиливи в білкові оболонки обох очей, біля зовнішнього кута лівої очної щілини садно, масивний синець, який починається в лівій виличній ділянці і простягається до підщелепної ділянки, синець в лівій тімяній ділянці, рвана рана на лівій вушній раковині, синець в правій скроневій ділянці, синець на правій щоці з переходом на верхню губу, масивний синець на носі, садно на лівій боковій поверхні носа, три садна на верхній губі, синець на підборідді, синець в ділянці лівого грудино-ключичного суглобу, синець в ділянці правого грудинно-ключичного суглобу, синець в ділянці грудини в верхній частині, синець на боковій поверхні грудної клітки зліва на рівні соска, синець на правій молочній залозі від соска вниз, садно в ділянці реберної дуги справа, по середньо-ключичній лінії, синець на правому плечовому суглобі, на фоні якого садно, синець на передній поверхні грудної клітки справа в підключичній ділянці, синець на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, синець на передній поверхні правого плеча в середній третині, синець на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, синець на внутрішній поверхні суглобу, синець на зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, синець в нижній третині, синець на тильній поверхні правої кисті, синець на зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, синець на передній поверхні лівого плеча в середній третині, який опускається до верхньої третини передпліччя, два садна на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на фоні синці, синець на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, синець на лівому передпліччі в середній третині, садно в нижній третині, синець на тильній поверхні лівої кисті, на фоні якого садно, синець в ділянці крила лівого клубової кістки, синець на передній поверхні лівого стегна в середній третині, синець на зовнішній поверхні в середній третині, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, синець на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, синець в ділянці правого кульшового суглобу, синець па передній поверхні правого стегна в середній третині, синець на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, синець на передній поверхні правого колінного суглобу, на місці якого садно, які утворились від дії твердих тупих предметів, незадовго до настання смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень згідно живих осіб. Враховуючи дані додаткових досліджень в медико-криміналістичному відділенні та судово-гістологічному відділенні можна стверджувати, що перелом підязикової кістки утворився внаслідок перезгинання правого великого рогу досередини внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів) на праву бічну поверхню шиї, можливо від стискання шиї руками; а множинні переломи ребер утворились справа безпосередньо від дії тупого твердого предмета (предметів) на праву бічну поверхню грудної клітки, а на ребрах зліва внаслідок їх перезгинання, тобто мають непрямий характер дії сили, всі садна та синці утворились від дії твердих тупих предметів, характерні особливості яких встановити не надається можливим через відсутність судово-медичних даних. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень на тілі потерпілої можна стверджувати, що травмуючий предмет контактував з тілом не менше 46 разів. Смерть громадянки ОСОБА_4, 05.05.1933р.н., наступила біля 2годин до судово-медичної експертизи трупа, що підтверджується ступенем розвитку трупних явищ, внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась переломом правого великого рогу підязикової кістки, множинними двобічними переломами ребер по різних анатомічних лініях, множинними синцями і саднами тіла і ускладнилась механічною асфіксією та гострою дихальною недостатністю, та привела до швидкого настання смерті. Враховуючи локалізацію, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілої, можна стверджувати, що вони не характерні для утворення при падінні з драбини на деревяну підлогу та при падінні з дивана на деревяну підлогу (а. с. 111-120).

Згідно висновку експерта №176/2016-ім від 04.02.16 року судово-імунологічної експертизи, кров від трупа ОСОБА_4,1933р.н. відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (а. с. 121-122).

Відповідно до висновку експерта №483/16-т від 09.02.16р. при судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_4, 1933р.н. не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (а. с. 123).

Згідно висновку експерта №32/2016-мк від 25.02.2016 року при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики підязикової кістки, хрящів гортані та ребер від трупа ОСОБА_4 було виявлено: перелом в дистальній частині правого великого рогу підязикової кістки, який утворився внаслідок перезгинання правого великого рогу досередини внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів) на праву бічну поверхню шиї; на фрагментах 6-7-го ребер зліва та 6-8го ребер справа переломи їх, які утворились на 6-8-му фрагментах ребер справа безпосередньо від дії тупого твердого предмета (предметів) на праву бічну поверхню тіла, а на 6-7 фрагментах ребер зліва внаслідок їх пере згинання, тобто мають непрямий характер дії сили. Окрім того було виявлено повне пересічення перснеподібного хряща по задній поверхні, яке утворилось від дії гострої кромки ріжучого предмета, найімовірніше при розтині тіла в судово-медичному морзі. Також виявлено аномалію розвитку щитоподібного хряща, а саме вроджену відсутність верхніх його ріжків (а. с. 124-128).

Із висновку експерта №637/2016 від 03.03.2016 року відомо, що крововиливи в мязах шиї з ознаками при життєвості; гостра емфізема та крововиливи в легенях; гостре порушення кровообігу в мікроциркуляторному руслі головного мозку; інтерстиційний склероз та гіпертрофія міокарду; склероз судин головного мозку, серця, легень, нирок; атеросклеротичний нефросклероз (а. с. 129).

Згідно висновку експерта №30/16 від 05.02.2016 року, при проведенні судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено синець на задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, синець на тильній поверхні лівої кисті в ділянці основного суглобу 2-го пальця, синці в ділянці 2-х суглобів 4-го і 5-го пальців синець в ділянці 3-ої фаланги 4-го пальця правої кисті, синець на передній поверхні правого колінного суглобу, синець та садно на зовнішній поверхні правої гомілки в верхній третині, садно на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які утворились від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження (а. с. 130-132).

Із висновку експерта №193/2016-ім від 15.02.2016 року вбачається, що кров гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Кров від трупа ОСОБА_4,1933р.н. відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на марлевому тампонах зі змивами РБК із поверхні підлоги в приміщенні кімнати №2, на марлевому тампоні зі змивом РБК із приміщення кімнати №2 із поверхні дверцят шафи, на марлевому тампоні зі змивом РБК із поверхні вхідних дверей в приміщенні кімнати №2, - предметах, вилучених з місця події, виявлена кров людини та антиген В ізосерологічної системи АВ0, яка може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від трупа ОСОБА_4 і від гр. ОСОБА_2. В слідах на марлевому тампоні зі змивами речовини світло-жовтого кольору, вилечного під час огляду місця події, крові не виявлено (а. с. 191-194).

Згідно висновку експерта №191/2016-ім від 16.02.2016 року, кров від трупа ОСОБА_4,1933р.н. відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Кров гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на светрі, парі чобіт одязі та взутті вилучених у підозрюваного ОСОБА_2, виявлено кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0, в тому числі як від трупа ОСОБА_4 так і підозрюваного ОСОБА_2 У слідах на сорочці, штанах, парі шкарпеток, футболці одязі та взутті вилучених у підозрюваного ОСОБА_2 крові не виявлено (а. с. 195-199).

Відповідно до висновку експерта №192/2016-ім від 16.02.2016 року, на основі даних судово-медичних досліджень речових доказів встановлено, що кров від трупа ОСОБА_4, 1933р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 У слідах на шалику (об'єкти №№15,16), ковдрі (об'єкти №№23,24,25) -- речах, вилучених з місця події за адресою Львівська область, м. Самбір, вул. Калнишевського, 119, виявлено кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, що може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_4, та громадянина ОСОБА_2. У слідах на светрі (об'єкти №№1,2,3,4,5,6,7,8), футболці (об'єкти №№9,10), простині об'єкти №№11,12), наволочці (об'єкти №№17,18), ковдрі (об'єкти №№19,20,21,22) - речах, вилучених з місця події за адресою Львівська область, м. Самбір, вул. Калнишевського, 119, виявлено кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_4, та громадянина ОСОБА_2. У слідах на ганчірці (об'єкти №№13.14) - вилученій з місця події за адресою Львівська область, м. Самбір, вул. Калнишевського, 119, виявлено кров людини. Антигенів А, В та ізогемаглютинінів анти-А анти-В не виявлено, тому висловитись про групову приналежність виявленої крові є неможливим (а. с. 201-207).

Із висновку експерта №190/2016-ім від 10.02.2016 року відомо, що кров громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; кров від трупа ОСОБА_4, 1933р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (а. с. 209-211).

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно повязані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному Законі, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 125 та за ч. 1 ст. 115 КК України, за що ОСОБА_2 повинен понести кримінальну відповідальність.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; також судом ураховано особу винного, його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Самбірської ЦРП не перебуває; є інвалідом третьої групи; згідно наявної у матеріалах кримінальної справи характеристики встановлено, що за час проживання в м. Самборі скарг від мешканців міста та сусідів на громадянина ОСОБА_2 в комунальне підприємство Самбірської міської ради «Житлово-експлуатаційний комбінат» не поступало.

За ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином.

Обтяжуючою обставиною покарання обвинуваченому є вчинення цього кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №73 від 10.02.2016 року, ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_2 також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового або будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує (Т. 1 а. с. 259-260).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом ураховано окрім загальних засад такого, і розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Отже, розглядаючи кримінальну справу в межах предявленого звинувачення обвинуваченому, із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями експерта, потерпілої, свідків; із урахуванням особи ОСОБА_2, поведінки під час та після вчиненого; наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень, - суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що виправлення ОСОБА_2 можливе в ізоляції від суспільства, - що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності чи для призначення більш мякого покарання обвинуваченому, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України за вчинене, - не встановлено.

Тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкцій частин статей за якими кваліфіковано кримінальні правопорушення і на основі ст. 70 КК України та, із урахуванням ст. 72 КК України остаточно обрати покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільного позову в установленому порядку не заявлено, судових витрат у справі немає; питання речових доказів згідно постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 09.02.2016 року слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 125 КК України обмеження волі на строк два роки;

-за ч. 1 ст. 115 КК України позбавлення волі на строк девять років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_2 позбавлення волі на строк девять років.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_2 залишити попередній - тримання особи під вартою, продовживши строк на шістдесят днів до 31 липня 2016 року включно.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання з 03.02.2016 року та із зарахуванням строку попереднього увязнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Речові докази згідно постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 09.02.2016 року та квитанції №00547, що здані на зберігання Самбірського ВП ГУНП у Львівській області в даному кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, - знищити (а. с. 181183).

Копію вироку вручити засудженому та прокурору і розяснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий суддя І.С. Казан

Судді В.П. Галин

ОСОБА_11