Ухвала суду № 58024820, 30.05.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5441/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2016 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Н.В. Дергачова, розглянувши позовну заяву Кредитної спілки «Міст» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Кредитна спілка «Міст» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості.

Як встановлено ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати

Тобто позивачу при зверненні до суду із зазначеним позовом слід було сплатити судовий збір у сумі 1 378,00 грн., однак у матеріалах справи відсутній доказ сплати позивачем судового збору, проте в свою чергу позивачем заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі з посиланням на неспроможність кредитної спілки сплатити судовий збір у звязку із накладанням арешту на всі рахунки юридичної особи КС «Міст».

Дослідивши надані до клопотання про відстрочення сплати судового збору докази про накладання арешту на майно юридичної особи боржника у вигляді відкритих в різних банках рахунків КС « Міст», приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Згідно вимогамст. 82 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового зборує врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як вказано в Постанові Пленуму ВСС з розгляду цивільних і кримінальних справ України №10від 17 жовтня 2014 року«Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»обставини, повязані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно Закону України « Про кредитні спілки» № 2908-Ш від 20.12.2001 року «Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом».

З наданих позивачем доказів вбачається, що постановами державного виконавця від 19.09.2013 року та 22.03.2016 рокунакладено арешт на кошти у межах суми 115820,41 та 51960,63 грн., але з відомостей, наданих позивачем неможливо встановити, що арешти накладені на всі банківські рахунки КС «Міст», та недостатність грошових коштів для сплати судового збору вцілому у підприємства. Тому у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір,

постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до даної позовної заяви правила ст. 121 ч. 1 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючисьст. 82, 121 ч. 1, 210, 293 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті і набуття рішення по ній законної сили.

Позовну заяву Кредитної спілки «Міст» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк не більше пяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2