Ухвала суду № 58024271, 01.06.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/957/16-ц

Провадження № 2/266/453/16

УХВАЛА

про витребування доказів

01 червня 2016 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Дзюба М.В.,

з участю:

секретаря - Петрухіной Т.Л.,

позивача за основним позовом ОСОБА_1,

представника позивача за основним позовом ОСОБА_2,

представника відповідача за основним позовом ОСОБА_3,

представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за основним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі за основним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись до суду із позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок смерті їх сина ОСОБА_7, по 150000 гривень на користь кожного. В обґрунтування зазначили, що 19 жовтня 2009 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, на вул..Бахчиванджи в м.Маріуполі сталась дорожньо-транспортна пригода з участю їх сина ОСОБА_7, який керував мотоциклом «Сузукі», та відповідача ОСОБА_6, яка керувала автомобілем «Сузукі», внаслідок чого ОСОБА_7 був травмований та помер. 18.12.2009 року ОСОБА_6 було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст..286 ч.2 КК України. Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30.12.2012 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.п. «г», «ґ» ст..1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, а провадження у справі закрите. Внаслідок смерті сина їм завдано моральної шкоди, яку вони просять стягнути з особи, яку було визнано винною у ДТП, а саме з ОСОБА_6.

ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у відшкодування заподіяних їй матеріальних збитків 30 000 гривень та моральну шкоду у розмірі 300000 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що в дорожньо-транспортній події, яка сталась 19.10.2009 року та внаслідок якої загинув ОСОБА_7, винний і сам загиблий, про що зазначив суд у постанові від 30.12.2011 року, якою звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року. В цій постанові не має висновку суду про встановлення вини ОСОБА_6. Крім того, згідно висновку комплексної судової експертизи, проведеної в межах кримінальної справи Київським НІІСЕ та який наявний в цій справі, вина ОСОБА_6 у вчиненні ДТП взагалі не встановлена. Виходячи з цього, просила стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як спадкоємців після смерті ОСОБА_7, у відшкодування матеріальної шкоди причинені матеріальні збитки в сумі 30000 гривень, повязані із ремонтом та відновленням належного їй транспортного засобу, та у відшкодування моральної шкоди 300000 гривень, оскільки внаслідок події вона отримала травми, через що її визнано інвалідом 2 групи, втратила працездатність, роботу та їй спричинені моральні страждання.

До початку розгляду справи по суті представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 заявив клопотання про витребування з Жовтневого районного суду міста Маріуполя кримінальної справи №1-64/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст..286 ч.2 КК України, для огляду в судовому засіданні, зокрема дослідження висновків проведених у цій справі судових експертиз, протоколу огляду місця події тощо. Одночасно заявив клопотання про призначення повторної судово-автотехнічної експертизи, зазначивши, що вихідні дані для експерта наявні лише в матеріалах кримінальної справи.

Представник відповідача за основним позовом ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання та витребування кримінальної справи для огляду в судовому засіданні.

Представник позивачів за основним позовом ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що вина ОСОБА_6 у дорожньо-транспортній пригоді вже встановлена судом і не потребує доведення.

Додатково, під час обговорення клопотання, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 зазначив, що він наполягає на витребуванні справи з метою огляду в судовому засіданні, оскільки в матеріалах кримінальної справи є докази відсутності вини ОСОБА_6 у ДТП, а саме висновок останньої проведеної по справі комісійної судової експертизи, що виключає її цивільно-правову відповідальність, а посилання на ч.4 ст.61 ЦПК України в даному випадку є безпідставним, оскільки вирок у даній кримінальній справі відносно ОСОБА_6 не ухвалювався, а в постанові про звільнення від кримінальної відповідальності суд не зазначив висновку про доведеність вини ОСОБА_6.

Суд, вислухавши клопотання та думку учасників процесу, вважає можливим задовольнити клопотання з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст..137 ЦПК України у разі наявності труднощів в отриманні доказів у сторін та третіх осіб, які приймають участь у справі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази.

Оскільки самостійно отримати докази позивач за зустрічним позовом не має можливості, на письмовий запит суду матеріали кримінальної справи для огляду в судовому засіданні не надані, сторона, яка заявляла клопотання про витребування доказів, наполягає на його задоволенні, а тому суд дійшов висновку про витребування справи з іншого суду на підставі ухвали в порядку ст..137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.137 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати з Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області матеріали кримінальної справи №1-64/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст..286 ч.2 КК України, з метою її огляду в судовому засіданні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзюба М. В.