Рішення № 58020945, 26.05.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 569/12778/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Рівненщина» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Рівненщина» заборгованість у розмірі 32940,30 грн. за кредитним договором №729 від 21 березня 2007 року та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 21 березня 2007 року між КС «Рівненщина» та ОСОБА_1 укладено договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 3000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом. У забезпечення виконання позичальником зобовязання за кредитним договором між КС «Рівненщина» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким останній несе солідарну відповідальність поряд із основним боржником перед кредитором. Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином взяті по договору зобовязання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання умов договору дають право позивачу стягнути у судовому порядку з відповідачів заборгованість за кредитом та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання.

Представник позивача та відповідачі у судове засідання не зявилися з невідомої суду причини, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає, обґрунтовуючи тим, що кредит надавався на 12 місяців зі строком повернення 21 березня 2008 року. Протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання кредитор відповідної вимоги до поручителя не предявляв, а тому договір поруки, укладений з ним слід вважати припиненим. Відповідно до умов кредитного договору кошти позичальником мали повертатися рівними частинами щомісяця, а тому перебіг позовної давності за вимогами кредитора внаслідок порушення боржником умов договору починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Права позивача були порушені ще у квітні 2007 року, а строк позовної давності за останнім платежем закінчився 22 вересня 2011 року. А тому заявляє про застосування позовної давності та у задоволені позову з наведених підстав просить відмовити.

Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.

За вказаних обставин неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, 21 березня 2007 року між КС «Рівненщина» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №729, за яким останній отримав кредит у розмірі 3000 грн. строком на 12 місяців, тобто до 21 березня 2008 року зі сплатою 4% на місяць за користування кредитом.

У забезпечення виконання позичальником зобовязання за кредитним договором між КС «Рівненщина» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким останній несе солідарну відповідальність поряд із основним боржником перед кредитором (п.1.2 договору).

КС «Рівненщина» виконала свої зобовязання та надала ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №372 від 21 березня 2007 року (п.1.1, 2.1, 3.1 договору).

Відповідно до п.3.3. кредитного договору сторони домовилися про погашення кредиту та відсотків за його користування згідно графіку погашення, що додається і є невідємною частиною цього Договору, за яким 21 березня 2008 року є кінцевим строком сплати чергової суми платежу за кредитом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач ОСОБА_1 передбачені кредитним договором обовязкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування не сплачував та у встановлені п.2.3 договором строки, тобто до 21 березня 2008 року кредитні кошти не повернув, чим порушив умови договору.

Доказів внесення змін у кредитний договорі у передбаченому п.9.2 порядку в частині зміни строку повернення кредитних коштів сторонами не представлено.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредит.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 31 серпня 2о15 року заборгованість відповідача за кредитним договором №729 від 21 березня 2007 року становить 32940,30 грн., яка складається з: тіла кредиту 3000 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом 24111,72 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання в сумі 5828,58 грн., нарахованої відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

А тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Проте, з висловленої Верховним судом України правової позиції у справах № 6-95цс14 від 17 вересня 2014 року і №6-127цс14 від 22 жовтня 2014 року за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

За умовами кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобовязувався повернути кредит і відсотки за його використання до 21 березня 2008 року (п.2.3), тобто сторонами встановлений кінцевий строк повного погашення кредиту, після спливу якого у позивача виникло право вимоги повернення боргу в цілому.

Загальний строк позовної давності у три роки, встановлений ст.257 ЦК України, закінчився 22 вересня 2011 року, а позовну заяву позивачем до суду подано 04 вересня 2015 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.

А тому, у задоволені позову КС «Рівненщина» до ОСОБА_3М. слід відмовити у звязку з пропуском позивачем строків позовної давності.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Умови договору поруки про його дію до повного виконання зобовязань за кредитним договором не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у цій нормі) не є строком захисту порушеного права (строком позовної давності), а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непредявлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання), то інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обовязки сторін за цим договором слід вважати припиненими.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-263цс15, яка згідно положень ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосування норм права.

Згідно п.6.1 договору поруки від 21 березня 2007 року термін дії договору збігається з терміном дії кредитного договору №729 від 21 березня 2007 року, який встановлюється з дня його укладення і до дня повного повернення кредиту (п9.1), та всіх Додаткових угод до нього, які будуть укладатися в майбутньому.

А тому відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України укладений між КС «Рівненщина» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 21 березня 2007 року є припиненим, а тому вимога позивача про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.57-60, 88, 213-215, 224- 227 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову Кредитної спілки «Рівненщина» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд Рівненської області апеляційної скарги протягом 10 /десяти/ днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: