Вирок № 58020863, 27.05.2016, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/542/16-к

№ пров.1-кп/544/63/2016

В И Р О К

іменем України

27 травня 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Соборній, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 3201500000000274 від 27.11.2015, стосовно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кроти Пирятинського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 01.07.2015 Пирятинським районним судом Полтавської області за ст. 336 Кримінального кодексу України (далі КК України) до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік

якому органами досудового розслідування оголошено підозру в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення прокурора відділу прокуратури м. Києва радника юстиції Чорного В.В., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника адвоката Коханчука С.С.,

У С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 оголошено підозру про те, що він в порушення основних засад державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом сирцем виноградним, спиртом сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначених Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із метою особистого збагачення, визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ свого існування, розуміючи протиправність та незаконність дій з виготовлення, зберігання, збуту, транспортування з метою збуту підакцизних товарів, із метою незаконного виготовлення, алкогольних напоїв, у період з серпня 2014 року по травень 2015 року скоїв кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним виготовленням алкогольних напоїв.

ОСОБА_1, переслідуючи мету незаконного виготовлення алкогольних напоїв, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, що займалися постачанням матеріальної бази (тари, картонних коробок та фурнітури) для виготовлення та розливу горілчаних напоїв, спирту, створив на території Полтавської та Київської областей підпільні цехи по виготовленню алкогольних напоїв.

Так, ОСОБА_1, маючи намір, спрямований на незаконне виготовлення алкогольних напоїв із недоброякісної сировини, у період з серпня 2014 по 26 травня 2015 року відкрив на території Полтавської області підпільний цех.

На виконання протиправної мети ОСОБА_1 у серпні 2014 року під виглядом господарських потреб на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2, належного його матері ОСОБА_5, яка не була обізнана про злочинні наміри останнього, визначив місце для зберігання спирту та незаконного виготовлення із нього алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху.

Обвинувачений ОСОБА_1 орендував у своєї матері ОСОБА_5, яка не була обізнана про злочинні наміри останнього, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого зберігання спирту та виготовлення алкогольних напоїв та автомобіль FORD TRANZIТ реєстраційний знак НОМЕР_3.

Так, після отримання безоплатного доступу до приміщень за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, які на праві приватної власності належать ОСОБА_5, ОСОБА_1 обладнав місця для зберігання спирту, для незаконного виготовлення із нього алкогольних напоїв, шляхом відкриття підпільних цехів.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення алкогольних напоїв, ОСОБА_1, знаходячись у Полтавській області у серпні 2014 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) та у Київській області у період з грудня 2014 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) через всесвітню мережу Інтернет, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, на території Полтавської та Київської областей, закуповував спирт етиловий за ціною від 40 до 52 грн за 1 літр, який доставлявся невстановленими досудовим розслідуванням особами на невстановлених транспортних засобах до місця незаконного виготовлення підакцизних товарів.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що порушує законодавство в сфері обігу підакцизних товарів, займався виготовленням водно-спиртової суміші у різних процентних відношеннях шляхом відкриття підпільних цехів та її розливом у картонні коробки типу «bag in box» із написом «Пшенична Олександрія-Бліг».

Процес виготовлення відбувався за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, наступним чином: за допомогою електричного насосу в порожню бочку закачувався спирт, який змішувався з водою зі свердловини, очищеною через фільтр, із використанням лійки для отримання водно-спиртової суміші - горілки та її розливом у картонні коробки типу «bag in box» для подальшої її реалізації.

У подальшому протиправна діяльність ОСОБА_1, пов'язана з незаконним виготовленням шляхом відкриття підпільних цехів, після її документування була припинена співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Кваліфікація органами досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України відповідає змісту обвинувального акта.

Між прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Чорним В.В., якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 27 квітня 2016 року була укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості підозрюваний беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

В угоді зазначається також узгоджене її сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (трьх тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 204 КК України, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 . визнав себе винуватим, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і внаслідок його вчинення шкода завдана лише державним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Чорним В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1

Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений за ст. 336 КК України до позбавлення волі на строк два роки зі звільненям від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Кримінальне правопорушення (злочин) за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України в даному кримінальному провадженні обвинувачений скоїв до постановлення щодо нього попереднього вироку, тому суд призначсає остаточне покарання обвинуваченому з урахуванням приписів ч. 4 ст. 70 КК України, ураховуючи приписи ч. 3 ст. 72 КК України, згідно яким основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самомтійно.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні для проведення судових криміналістичних експертиз спиртомістких речовин становлять - 8131 (вісім тисяч сто тридцять одну) грн 20 коп.

У ході досудового розслідування було накладено арешт на автомобіль FORD TRANZIT номерний знак НОМЕР_3 у звязку з визнанням його речовим доказом.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про виключення вказаного автомобіля як речового доказу, оскільки він не містить слідів кримінального правопорушення, зняття з нього арешту та повернення його законному володільцю.

Заслухавши думку сторони захисту, яка підтримала клопотання прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку непризначення судом покарання у вигляді конфіскації майна.

Конфіскація майна угодою про визнання винуватості не передбачена.

Цивільний позов заявлено не було.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. 174, 314, 350, 373, 374, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2016 року по кримінальному провадженню, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201500000000274 від 27.11.2015, укладену між прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Чорним Віктором Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1, затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.

Даний вирок та вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 липня 2015 року на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2015 року на автомобіль FORD TRANZIT номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_6, зняти та повернути законному володільцю.

Речові докази у справі: 3800 (три тисячі вісімсот) літрів спирту, спиртовмісної продукції в бочках об'ємі близько 500 (п'ятиста) літрів, 154 пляшки об'ємом по 5 літрів фальсифікованої продукції у загальній кількості 770 (сімсот сімдесят) літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, розміщених у ємностях типу «Bag in box» місткістю 10,0 (десять) дм3 - 893 у загальній кількості 8930 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять) літрів та обладнання для їх виготовлення конфіскувати згідно приписів пункту 1 частини 9 статті 100 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_4, виданий 05 лютого 1996 року Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати 8131 (вісім тисяч сто тридцять одну) грн за проведення судових криміналістичних експертиз спиртомістких речовин № 9916/10365/15-34 від 01.07.15, № 9915/10363/10364/15-34 від 01.07.15, № 9917/10424?10428/15-34 від 07.07.15 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за №3201500000000274 від 27.11.2015, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: