Ухвала суду № 58020825, 24.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/3061/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1280/16Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчук Л.І.,

суддів Обідіної О.І.,Панченко О.О.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю представника банку ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 березня 2016 року

по справі за поданням головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення Автозаводського районногос суду м. Кременчука від 04 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року головний державний виконавець Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ звернувся в суд із поданням про встановлення порядку та способу виконання рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.08.2014 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації квартири, що є предметом іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4, без надання дозволу органу опіки та піклування.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 березня 2016 року відмовлено головному державному виконавцю Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 серпня 2014 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» посилаючись на порушення норм матеріального і процессуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу районного суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання державного виконаця.

Вважає, що відповідно до положень ст.373 ЦПК України та п. 4.5.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, та коли попередній дозвіл органів опіки та піклування на реалізацію такого майна не надано, державний виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що за рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_4 для задоволення вимог АТ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11244532000 від 01.11.2007 року у розмірі 27501,87 доларів США шляхом реалізації на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження. Тому реєстрація місця проживання дитини у вказаній квартирі є перешкодою до виконання судового рішення, виконати яке інакше, ніж шляхом звернення стягнення на цю квартиру - неможливо.

Вважає, що, відмовляючи у задоволенні подання, суд не врахував фактичного місця проживання неповнолітньої дитини, яким є місце проживання її матері, та яке є відмінним від адреси спірної квартири.

Заслухавши доповідь судді учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Автозаводського райсуду м.Кременчука від 04.08.2014 року в рахунок стягнення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором в розмірі 27501,97 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4.

Виконавчий лист, виданий 16.12.2014 року на підставі вказаного рішення, перебуває на виконанні в Атозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ у зведеному виконавчому провадженні за № 45933674 про стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки, відкритого згідно постанови старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_5 від 25 грудня 2014 року. /а.с.56-57/

Відповідно до довідки ТОВ «Житлорембудсервіс» про склад зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4, значиться зареєстрованою його дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1./а.с.95/

20 листопада 2015 року державним виконавцем направлено запит до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, як органу опіки та піклування, про надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 право користування якої має малолітня дитини.

Рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 21 грудня 2015 року №508 відмовлено Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ в надані дозволу на примусову реалізацію вказаної квартири./а.с.99/

Обгрунтовуючи подання про встановлення способу виконання вказаного рішення суду, державний виконавець зазначав про те, що рішенням Крюківського районного суду м.Кремечнука визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 з матір'ю ОЛенич І.М., яка проживає за адресою АДРЕСА_3, де фактично і проживає, тому її реєстрація в іпотечній квартирі перешкоджає виконанню судового рішення та є підставою для застосування ст.373 ЦПК України, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», п.4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень та встановлення порядку виконання рішення без надання дозволу органу опіки і піклування.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, районний суд виходив з того, що державний виконавець не здійснив перевірку фактичного місця проживання малолітньої дитини, наявності в останньої на праві власності чи праві користуванні іншого житлового приміщення. Крім того, місцевий суд прийшов до висновку, що в даному випадку існує спір про право малолітньої дочки боржника на житло, тому цей спір повинен вирішуватися відповідно до ст.3 ЦПК України, ст.16 ЦК України шляхом подання відповідного позову, а не шляхом встановлення чи зміни порядку виконання рішення згідно ст.373 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, зводяться до переоцінки фактичних обставин, хибного тлумачення норм права, що регулюють заявлене питання щодо встановлення порядку виконання рішення суду.

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до змісту цієї статті заміна чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення - це заміна одного виду виконання іншим або визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду.

Законом встановлений критерій визначення підстав для встановлення способу і порядку виконання - обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження. Поняття зміни способу виконання рішення випливає зі ст. 16 ЦК України, в якій йдеться про можливі способи захисту цивільних прав та інтересів із застереженнями, визначеними ч.5 ст. 13 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на стадії виконання рішення про звернення стягнення на іпотечну квартиру суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду. Оскільки на час ухвалення заочного рішення Автозаводського районного суду м.Полтави від 04.08.2014 року в матеріалах справи були відсутні відомості про реєстрацію у спірній квартирі малолітньої дочки іпотекодавця після укладення договору іпотеки, про ці обставини стало відомо стягувачу на стадії примусового виконання рішення, тому зазначена обставина не є тією, що в розумінні ст.367 ЦПК України дає підстави для встановлення чи зміни порядку виконання рішення. У даному випадку існує спір щодо права малолітньої дитини на користування іпотечною квартирою, вирішення якого має бути проведено з дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, а ухвалу місцевого суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312 ч.1 п.1, ст.ст., 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді /підписи/ О.І. Обідіна

О.О. Панченко

ЗГІДНО: Л.І. Пилипчук