Вирок № 58020779, 31.05.2016, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/253/16-к

Провадження №1-кп/548/42/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Миркушіної Н.С.,

за участю: секретаря - Калініченко А.В.,

прокурора - Крутипороха О.В.,

потерпілих: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: - 16.03.2011 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; - 25.04.2012 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, приєднано 2 роки позбавлення волі по вироку Хорольського районного суду від 16.03.2011 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, кінцевий термін 3 роки 6 місяців позбавлення волі; - 26.06.2014 року звільнений по постанові Полтавського районного суду від 18.06.2014 року на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково, не відбутий термін на час звільнення становив 11 місяців 20 днів, -

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.121 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 наніс умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 при слідуючих обставинах.

Так, 28.12.2015 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до ОСОБА_5, який мешкав в АДРЕСА_2, щоб разом розпивати спиртні напої.

У подальшому, близько 23 години 00 хвилин під час розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які перебували в будинку останнього, за вказаною адресою, виникла сварка, у ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

З цією метою, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдав ОСОБА_5 кулаками та ногами, не менше 17 ударів, із них: по обличчю - не менше 4-х ударів, по голові - не менше 2-х ударів, в область грудної клітки - не менше 5-ти ударів, по лівій руці - не менше 3-х ударів, по правій руці - не менше 2-х ударів, по лівій гомілці - не менше 1 -го удару.

29.12.2015 року ОСОБА_5 був госпіталізований до реанімаційного відділення Хорольської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04 годині 10 хвилин помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2-А від 06.02.2016 року на тілі ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови та правої руки, синці обличчя, тулубу та верхніх кінцівок, садна голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, множинні двосторонні переломи ребер по декільком анатомічним лініям, які могли утворитись від ударів предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці кисті рук стиснуті в кулак так і ноги у взутті. Дані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносно живої людини кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Смерть ОСОБА_5 наступила від легенево-серцевої недостатності, внаслідок післятравматичного пульмоніту в результаті множинних двосторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям, які виявились результатом тупої травми грудної клітки.

Крім того, в кінці грудня 2015 року у вечірній час, точної дати і часу встановити не вдалося, ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки прийшов до господарства ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3, де шляхом відкривання вхідних дверей незаконно проник до будинку, звідки повторно, умисно, з корисливих спонукань, таємно, викрав цілу чавунну пічну плиту вартістю 145,05 грн., половину (1/2) чавунної пічної плити вартістю 70 грн., металевий пічний колосник для топки твердим паливом вартістю 50 грн., які належать ОСОБА_2

В подальшому ОСОБА_3 половину пічної плити розбив на частини, які разом з пічним колосником здав невідомій особі, яка збирала металобрухт у с. П.Багачка Хорольського району Полтавської області, а цілу пічну плиту продав ОСОБА_6, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 265,05 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, та також вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, а своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням в житло, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України та за ч. 3 ст. 185 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочинів особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Беручи до уваги викладене, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, те, що вчинені цим обвинуваченим кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами, обвинувачений ОСОБА_3 має посередню характеристику з місця проживання, має захворювання - язва 12-типалої кишки в стадії загострення, має на утриманні малолітню дитину, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_1, яка при обранні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 покладається на розсуд суду, та враховуючи думку потерпілої ОСОБА_2, яка не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого ОСОБА_3, а також враховуючи тяжкі наслідки, які наступили від скоєного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - смерть потерпілого ОСОБА_5, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе та доцільне лише в місцях позбавлення волі.

Обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а саме за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше був неодноразово судимий за корисливі злочини, підстав у суду для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 немає.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_3 призначається покарання пов"язане з позбавленням волі, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно нього слід залишити попередній - у виді тримання під вартою.

Разом з тим, Законом України № 838 -УІІІ від 26.11.2015 року, який набрав чинності 24.12.2015 року, внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до яких зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що строк попереднього ув'язнення для обвинуваченого ОСОБА_3 почав відраховуватися із 03.01.2016 року в зв'язку з обранням йому запобіжного заходу - тримання під вартою.

По даному кримінальному провадженню заявлено цивільний позов прокурора Полтавської області до ОСОБА_3 про відкодування витрат Хорольської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Розглядаючи цивільний позов прокурора Полтавської області до ОСОБА_3 про відкодування витрат Хорольської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, суд керується статтями 128, 368 КПК України, статтями 1166, 1206 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна".

Відповідно до ст. 1206 ЦК України сума витрачена на лікування потерпілого від злочину, підлягає стягненню на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад, в сумі фактичних витрат з винної особи.

Судом встановлено, що на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 витрачено 8558,67 гривень, а тому суд приходить до висновку про те, що позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Хорольської центральної районної лікарні 8558,67 гривень.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню за залучення експерта становлять 245,52 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на прибуток держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;

- по ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув"язнення з розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 03.01.2016 року до набрання вироком законної сили.

У повне задоволення цивільного позову прокурора Полтавської області до ОСОБА_3 про відкодування витрат Хорольської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Хорольської центральної районної лікарні (МФО 831019, р/р 35428201049942 в ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01999514) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 у сумі 8 558,57 (вісім тисяч п"ятсот п"ятдесят вісім гривень 67 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на прибуток держави судові витрати в сумі 245,52 грн.

Речові докази: зрізи нігтьових пластин з пальців рук, зрізи волосся з голови ОСОБА_5, які передано до камери зберігання речових доказів при Хорольському ВП ГУНП в Полтавській області, - знищити; спортивні штани чорного кольору, куртку балонієву чорного кольору, двоє кросівок чорного кольору, вилучені у ОСОБА_3, які передано до камери зберігання речових доказів при Хорольському ВП ГУНП в Полтавській області, - повернути їх власнику ОСОБА_3; зразок крові ОСОБА_3, який передано до камери зберігання речових доказів при Хорольському ВП ГУНП в Полтавській області, - знищити; чавунна пічна плита, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити її власнику ОСОБА_2; куртка ОСОБА_3, яку, згідно квитанції № 324/16, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, - повернути її власнику ОСОБА_3.

Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді, а обвинуваченим - з моменту вручення копії цього вироку.

Головуючий: Н.С. Миркушіна