Ухвала суду № 58019801, 30.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4787/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/3083/16 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Данілова О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня.2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом, який мотивувало тим, що 14 серпня 2006 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №49.29/02290/06-ТК001000213, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 762,00 грн. з розрахунку 24,00 % річних на строк з 14.08.2006 року до повного повернення кредиту.

20 травня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанку» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і за кредитним договором укладеного 14 серпня 2006 року з відповідачем. Зазначав, що ПАТ «Дельта Банк» замінив ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідач свої зобов'язання не виконувала, чергові платежі не сплачувала, у зв'язку з чим станом на 06 квітня 2015 року утворилась заборгованість у сумі: 9058,75 грн., з яких: тіло кредиту - 7 762,35 грн.; відсотки - 1 296,40 грн. У зв'язку з наведеним банк просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 058,75 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції незаконно відмовлено у задоволенні позову з підстав, що коштів відповідач не отримувала та цивільно-правової угоди з позивачем не укладала. За таких умов вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Відповідач подала до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що доводи скарги не вмотивовані та безпідставні. Зазначає, що 12.07.2006 року її чоловік ОСОБА_3 на вул. Степовій в с. Ходосіївка Києво-Святошинського району Київської області виявив відсутність в автомобілі барсетки з документами, серед яких був і паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_2. Таким чином на момент укладення кредитного договору між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанку» та ОСОБА_2, паспорт у останньої був відсутній, а в неї не було можливості здійснити підписання кредитного договору № 49.29/02290/06-ТК001000213. Вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції ретельно дослідив представлені до суду матеріали та надав їм детальну оцінку. Зокрема, ним було встановлено, що на час оформлення спірного кредиту паспорт відповідача було втрачено, що засвідчується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.07.2006 року та відповідною довідкою Києво-Святошинського районного відділу ГУ МВС України в Київській області від 12.07.2006 року. Зважаючи на те, що до втраченого відповідачем паспорта, який було використано при оформленні спірного кредиту, було вклеєно фотокартку іншої, відмінної від відповідача, особи, внесено відомості, що не відповідають дійсності (про зміну місця проживання та розірвання шлюбу з чоловіком відповідача), оцінивши усі представлені матеріали в сукупності суд першої інстанції прийшов до вмотивованого висновку про доведеність посилань позивача на неотримання нею спірного кредиту та видачу такого кредиту іншій, невстановленій особі. З наведеними висновками суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи їх обґрунтованими. Натомість позивач ні в ході розгляду справи, ні під час перегляду рішення суду в порядку апеляційного провадження не надав жодного доказу, які б спростовували представлені відповідачем матеріали та зроблені на їх підставі висновки суду. За таких умов колегія суддів апеляційного суду вважає посилання апелянта недоведеними, відтак такими, що не можуть бути прийнятими судом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.М. Данілов

М.В. Мережко