Ухвала суду № 58019598, 31.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/16035/15-ц Головуючий у І інстанції Подрєзова Г. О.Провадження № 22-ц/780/3374/16 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 33 31.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

31 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Мельника Я.С., Волохова Л.А.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 1, ОСОБА_4, третя особа: ТОВ «Житлокомунгосп» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

В листопаді 2015 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з винними діями відповідача заподіяно шкоду, яка виразилась у затоплені АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності. Посилаючись на зазначені обставини, просили відшкодувати солідарно 16 714,00 грн. матеріальної та 5 000 грн. моральної шкоди. Позивач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК-1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 по 8 357грн.з кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, по 1 000 грн. з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди та по 120 грн. судових витрат. В решті позовних вимог - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що саме з причини неналежного надання послуг по обслуговуванню каналізації з вини відповідача ЖЕК-1 та з вини відповідача ОСОБА_7, який залишив на тривалий час розібраною каналізацію у своїй квартирі, виникло затоплення квартири позивачки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_8 по 1/ 2 частині кожному, на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1, виданого 29.11.1999 року.

Також, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3, яка є матір'ю померлого ОСОБА_5 проживає та зареєстрована в цій квартирі.

Відповідно до акту про затоплення від 12.12.2014 року, з участю представників відповідача, - 09.12.2014року в АДРЕСА_3 встановлено факт залиття та встановлено відповідно пошкодження. Причиною залиття є одноразове залиття мешканцями квартири №51 в наслідок забиття системи зливної каналізації між поверхами. Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи, який складений в поточних цінах станом на 2.06.2015 року- 16714,00грн.

Крім того, позивачка ОСОБА_3 зазначала, що затоплення її квартири виникало починаючи з 19.11.2014 року протягом кількох днів, стеля їх кухні була повністю залита відходами, гіпсокартон став непридатним для подальшого використання, вода протікала в отвори для лампочок вмонтованих у гіпсокартон, що потягло їх заміну, відкоси на вікнах також були залиті та мають жовті плями. В день затоплення 19.11.2014року викликалася аварійна служба, яка видала довідку №957 з журналу реєстрації заявок від населення по аварійній службі в якій вказано, що протікання зупинилося, мешканці зверху відсутні. Повторно на 2-й день викликали слюсаря ЖЕК-1, який обстежив квартиру зверху та встановив, що отвір каналізації в квартирі ОСОБА_7 відкритий. На акті здачі - приймання робіт від 31.01.2014року дійсно є її підпис, який вона поставила на прохання прибиральниці прибудинкової території біля їх будинку, а щодо виконання робіт по прочистці каналізації в їх будинку, їй нічого не відомо.

З показів свідків ОСОБА_7 - квартира №51, ОСОБА_9- квартира № 54 чистка каналізації в їх будинку не проводилася, каналізація в їх будинку забита жировими відкладеннями. Згідно з показами свідка ОСОБА_10, вона заперечувала належність їй підпису на акті здачі - приймання робіт від 31.01.2014року, підтвердила ті обставини, що чистку каналізації в їх будинку ніхто не робив протягом останніх років.

Крім цього, судом встановлено і не заперечувалося відповідачем ОСОБА_7, що ним в квартирі №51 дійсно проводився ремонт, для заміни сантехніки ним було розібрано каналізаційну трубу та залишено отвір каналізації не закритим.

Як встановлено в судовому засіданні житловий будинок АДРЕСА_3 перебуває на балансі КП Білоцерківської міської ради ЖЕК-1, відповідно до договору укладеного між ЖЕК-1 та ОСОБА_3 від 21.08.2012року № 571 предметом цього договору є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 10.1 договору споживач має право на своєчасне отримання послуг належної якості згідно з чинним законодавством України а згідно з п. 10.4 - на відшкодування збитків, заподіяних його майну та/або приміщенню, шкоди здоров'ю, життю внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості.

Згідно з п. 13.3 договору - виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх техобслуговування та ремонт, вживати заходів по запобіганню аварійних ситуацій.

Суд першої інстанції також врахував, що згідно з актами здачі - приймання робіт складеними з участю ТОВ «Житлокомунгосп» за період з січня по жовтень 2014 року проводилися роботи по обслуговуванню каналізації, але суду не надано жодного доказу щодо виконання робіт по прочищенню каналізації в будинку №219, як це передбачено наказом Держком України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинковий територій», згідно з додатком №2 до яких визначено періодичність профілактичного обслуговування елементів жилих будинків для каналізації - 3-6 місяців.

Також, суд першої інстанції правильно вважав, що, відповідачем ОСОБА_7 не доведено ті обставини, що залишення відкритого отвору каналізації в його квартирі, не є причиною виникнення затоплення квартири позивачів. Суд вважає ці твердження такими, що не підтверджені в тому числі будь-якими висновками судової будівельно-технічної експертизи, про призначення якої сторони до суду не зверталися. Крім цього, ОСОБА_7 підписаний акт про затоплення від 12.12.2014року, де причиною затоплення вказано - одноразове залиття мешканцями квартири №51 в наслідок забиття системи зливної каналізації між поверхами.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Таким чином, суд вважає, доведеними ті обставини, що позивачка ОСОБА_3 вимушена змінити свій звичайний ритм життя, оскільки затопленням кухні їй спричинені незручності, вона вимушена звертатися до різних органів, установ, з приводу відшкодування заподіяної шкоди, перенесла стрес та нервування, тривалий час вимушена постійно хвилюватися з приводу відшкодування їй шкоди, а тому до стягнення підлягає моральна шкода в розмірі 2 000 грн., по 1 000грн. з кожного з відповідачів.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 1 - відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: