Постанова № 58018259, 01.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/786/16-п Головуючий у 1-й інст. Білоусенко І. В.

Категорія ст. 204-1 ч.2 КУпАП Доповідач Михайловський В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Михайловського В.І.,

з участю секретаря Кусковської Т.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1,

законного представника за довіреністю Житомирського

прикордонного загону державної прикордонної служби України

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1, 02

лютого ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя смт.

Гостомель, АДРЕСА_1, Київської

області, не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 275,60 грн. ( УДКСУ в Овруцькому районі, р/рахунок: 31215206700426, код ЄДРПОУ: 37940663, МФО: 811039, Банк ГУДКСУ в Житомирській області код платежу: 22030101, призначення платежу «судовий збір, код ЄДРПОУ суду 02896176, пункт 3.1.2»).

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, 22 березня 2016 року близько 20 години 30 хв., біля ІПЗ № 276 на напрямку Борутіно (Україна) нова Рудня (РБ), в 30 ти метрах від лінії ДК України виявлено громадянина України ОСОБА_1, який намагався незаконно, спільно з громадянами України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перетнути ДК України поза пунктом пропуску, чим скоїв адміністративне правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Овруцького районного суду від 19.04.2016 року скасувати, а провадження у справі закрити, в зв'язку з відсутністю події правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що дана постанова є незаконною, необгрунтованою і постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом не зроблено жодної спроби усунути розбіжності в поясненнях ОСОБА_1 та поясненнях начальника відділу прикордонної служби «Овруч» ОСОБА_5, інших учасників даного інциденту: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та працівників прикордонної служби ОСОБА_8, ОСОБА_9 не були опитані.

Суд також не звернув увагу на те, що припущення ОСОБА_5 про намір ОСОБА_1 перетнути ДК України поза пунктом офіційного пропуску нічим не підтверджені, виходячи із протоколу, затримання відбулося на території України, що стверджує про відсутність, на думку апелянта, у нього наміру на незаконні дії щодо перетину ДК України не в місці офіційного пропуску та стверджує відсутність в його діях не лише складу адміністративного правопорушення, а і його подію.

Крім того, як зазначає апелянт, приймаючи рішення суд належним чином не повідомив ОСОБА_1 про час і день слухання справи, внаслідок чого він був позбавлений права мати свого представника та скористатися своїми законними правами, чим порушив вимоги Конституції України та положення діючого Кодексу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів і підстав, законного представника за довіреністю Житомирського прикордонного загону державної прикордонної служби України ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, допитавши заявленого свідка ОСОБА_5, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає апеляцію такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно змісту ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначених вимог Закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 ч.2 КУпАП щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було.

Як убачається з письмових матеріалів справи та змісту постанови суду висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП обґрунтовано на рапортах та поясненнях ОСОБА_5, ксерокопії паспорту ОСОБА_1, схеми виникнення обстановки на ділянці впс «Овруч» Житомирського загону 22 березня 2016 року щодо можливої протиправної діяльності на кордоні, тобто фактично на поясненнях зацікавленої особи, яка є працівником прикордонної служби «Овруч».

Будь-яких інших переконливих доказів по даній справі суду не надано та переконливо не спростовано пояснень ОСОБА_1 про те, що він не перетинав державного кордону та умислу на спробу перетинання державного кордону України не мав.

Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі дані і докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника прикордонної служби є недостатньо для здійснення переконливих висновків, які поза всяким сумнівом доводять вину особи, у даному випадку ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП.

Надані у справі рапорти не можуть бути прийняті судом до уваги в якості переконливих доказів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з намаганням на незаконне перетинання або вчинення спроби незаконного, умисного перетинання державного кордону України.

Крім того, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП необхідно встановити наявність прямого умислу у особи, яка вчиняє вказане адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядаються у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначених вимог Закону, а саме ст.ст. 277-2, 268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було, що є суттєвим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, як убачається з матеріалів адміністративної справи, будь-яких окремих пояснень від осіб, які, на думку працівників прикордонної служби намагалися перетнути державний кордон, не відбиралися, не відбиралися такі пояснення й від інших осіб, які могли бути очевидцями та свідками вчиненого адміністративного правопорушення. У справі відсутні необхідні дані щодо належної фіксації зазначеного адміністративного правопорушення, окрім наданої схеми, яка була виготовлена безпосередньо працівником прикордонної служби.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин справи, апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, вважає, що постанова Овруцького районного суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, відповідно до вимог ч.1 ст. 247 КУпАП закриває провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283,284, ч.1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 -1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий: