Вирок № 58017315, 30.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1368/16-к

Провадження № 1-кп/161/192/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 30 березня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук В.О.,

секретар судового засідання Бондар Н.О.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015030010002600 від 31 серпня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Норильськ Красноярського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, задовільним станом здоров'я, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимий:

-17.10.2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, 04.08.2015 року звільненого у зв'язку із закінченням строку відбування покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

з участю:

прокурора Невірця П.І.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Біля 04-тої години 10 хвилин 31 серпня 2015 року, в м. Луцьку Волинської області, ОСОБА_1, перебуваючи біля приміщення ПАТ «Діамантбанк», що в будинку №6 по вул. Лесі Українки, діючи умисно, з корисливих мотивів, з умислом на заволодіння чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, таємно вкрав чуже майно, а саме: камеру відеоспостереження марки «Light Vision» модель LVC142W, с/н:НОМЕР_1, яка була прикріплена до стіни будівлі ПАТ «Діамантбанк», вартість якої становить 345 грн., заподіявши ПАТ «Діамантбанк» майнову шкоду на зазначену суму.

27 квітня 2016 року, між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, була укладена угода про примирення відповідно до умов якої, сторонами визначено розмір майнової шкоди в сумі 345 гривень, строк відшкодування шкоди чи перелік дій не встановлюються, оскільки майнова шкода повністю відшкодована обвинуваченим потерпілому, обвинувачений повністю визнав свою вину та усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся та вибачився перед потерпілим.

Разом з тим, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинення ним кримінальне правопорушення у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

-Протягом визначеного іспитового строку не вчиняти нового злочину і виконувати покладені на нього обов'язки;

-Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої служби;

-Повідомляти зазначений державний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-Періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, віднесений до злочинів середньої тяжкості, тобто угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_2 розуміють положення ч. 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений під час кримінального провадження зі скаргами на дії органів досудового розслідування не звертався.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 61, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд, вважає, вірною юридичну оцінку діям ОСОБА_1, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та її дії кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не працює, має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів не перебуває (ст. 145, 148, 153б-154, 159-160).

Обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття, сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення - рецидив злочину.

Суд, враховуючи обставини угоди, ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочинів, як середньої тяжкості, дані про особу винного, що указані вище, наявність пом'якшуючих і обтяжуючих обставин покарання, визнанням своєї вини, приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим та призначення зазначеного в угоді за злочин покарання.

У зв'язку з тим, що обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався, суд також не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.

Речові докази відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України камеру відеоспостереження марки «Light Vision» модель LVC142W, с/н:НОМЕР_1, віддану на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Діамантбанк» після набрання вироку законної сили повернути йому як володільцю (а.с. 164-165).

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати за проведення товарознавчої та дактилоскопічної судових експертиз в сумі 736,56 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (а.с.161-162).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Угоду від 27 квітня 2016 року по кримінальному провадженню №12015030010002600 про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Речові докази: камеру відеоспостереження марки «Light Vision» модель LVC142W, с/н:НОМЕР_1, віддану на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Діамантбанк» після набрання вироку законної сили повернути йому як володільцю.

Процесуальні витрати по справі в сумі 736 (сімсот тридцять шість) гривень 56 копійок за проведення експертиз слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, в наступному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою ст. 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити засудженому, захиснику, потерпілому і прокурору.

Головуючий суддя: В.О. Ковальчук