Ухвала суду № 58016462, 31.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А[1]

31 травня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про відшкодування збитків,

встановив:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» про відшкодування збитків відмовлено.

02 грудня 2015 року на вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (вступну та резолютивну частину).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків: подання апеляційної скарги, яка б відповідала вимогам п.5 ч.2 ст.295 ЦПК України, сплати судового збору та обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повний текст оскаржуваного рішення судом було виготовлено лише 3 квітня 2016 року, а отримано ним 10 квітня 2016 року.

Відповідно до ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Враховуючи ту обставину, що строк на апеляційне оскарження судового рішення було пропущено з поважних причин, останній підлягає поновленню.

Разом з тим, вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 у визначений в ухвалі суду строк не виконав.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху ОСОБА_2 було роз'яснено, що Законом України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено ст. 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд України в ухвалах від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2682ц15 та від 16 січня 2016 року в справі №6-3084ц15.

Оскільки ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою 02 грудня 2015 року, тобто на момент чинності ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання та розгляд його апеляційної скарги були відсутні.

Ухвалу суду з зазначенням необхідності сплати судового збору протягом 5 днів з моменту отримання її копії ОСОБА_2 отримав 17 травня 2016 року.

При цьому 26 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій повідомив про те, що затримка сплати судового збору виникла у зв'язку з «невірним проведенням оплати судового збору», а також необхідності «здійснити іншу оплату судового збору».

В заяві від 30 травня 2016 року ОСОБА_2 просив не стягувати з нього судовий збір за розгляд його апеляційної скарги.

Оскільки станом на 31 травня 2016 року недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору усунуті не були, клопотань про звільнення від сплати судового збору з зазначенням підстав від ОСОБА_2 не надходило, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.297 ЦПК України апеляційна скарга визнається неподаною та підлягає поверненню особі, що її подала.

У відповідності до вимог ч.5 ст.121 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Керуючись ст. 121, 295, 297 ЦПК України суддя-доповідач

ухвалив:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківському районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про відшкодування збитків визнати неподаною та повернути.

Роз`яснити ОСОБА_2, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в частині визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя:

Справа № 22-ц/796/7570/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.