Ухвала суду № 58016356, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/51832/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі № 820/7055/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «SANTAN» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «SANTAN» (далі - ТОВ «SANTAN») звернулось з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування в повному обсязі рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610065/2 від 12.06.2015 року та картки відмови в прийнятті вантажно-митної декларації №500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873 від 12.06.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що митний орган неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, оскільки декларантом було надано достатньо документів та даних на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості товарів за основним методом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано в повному обсязі рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610065/2 від 12.06.2015 року. Скасовано в повному обсязі картку відмови Одеської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті вантажно-митної декларації №500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873 від 12.06.2015 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Одеська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «SANTAN» (Покупець) та YAYAO YLAN PLASTIC ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №17, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, в подальшому іменовану Товар, у відповідності до цін та кількості вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 4.1., 10.3. зовнішньоекономічного контракту та п.п.1, 2 додаткової угоди №5 від 26.01.2015 року до нього: відповідно до отриманого та погодженого рахунку-фактури Покупець здійснює передоплату в розмірі 30% від суми рахунку фактури банківським переказом протягом 7 днів з моменту підтвердження рахунку фактури. Товари поставляються продавцем на умовах FOB - Нінгбо, Китай, згідно Інкотермс 2000 року.

02.02.2015 року ТОВ «SANTAN», посилаючись на реквізити зовнішньоекономічного контракту № 17 від 09.02.2010 року за платіжним дорученням № 7 здійснило оплату за товари на суму 3221,08 доларів США.

ТОВ «SANTAN» під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції за рахунком №14WQM011-5 від 30.04.2015 року в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту № 17 від 09.02.2010 року через декларанта ТОВ "ЕС ТРАНС ГРУП 928" шляхом електронного декларування до Одеської митниці Державної фіскальної служби подано вантажно-митну декларацію №500060001/2015/011150 від 11.06.2015 року на товар: обладнання для фільтрування та очищення води, крани змішувачі для раковин.

Декларантом до митного оформлення товару відповідачу подано вантажно-митну декларацію №500060001/2015/011150 від 11.06.2015 року, а також наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №17 від 09.02.2010 року з додатками №1-5, рахунок №14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, специфікація від 30.04.2015 року, калькуляція від 30.04.2015 року, рахунок № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, завірений Торгово-промисловою палатою, платіжне доручення в іноземній валюті №7 від 02.02.2015 року, прайс-листи від 18.05.2015 року, пакувальний лист № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, лист від 11.06.2015 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220045-91 від 20.04.2015 року, рахунок № 453 від 02.06.2015 року, коносамент, страховий поліс №ANYXHO124215Q046383R від 03.05.2015 року, сертифікат походження товарів, міжнародна товарно-транспортна накладна № 9327, заявка постачальника на експорт № 3312960988 від 30.04.2015 року та її переклад, завірена копія експортної митної декларації №310120150519005835 від 01.05.2015 року та її переклад, листи постачальника про неможливість надання оригіналу електронної митної декларації від 02.06.2015 року, листи постачальника про призначення платежу від 02.06.2015 року та 11.06.2015 року, лист постачальника про коригування ваги товарів, звіт про зважування товарів від 10.06.2015 року, акт б/н про невідповідність ваги вантажу від 11.06.2015 року, акт огляду товарів від 11.06.2015 року.

Одеська митниця ДФС, здійснюючи контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та на міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, вимагала від декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п.3 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на виконання вимог митного органу додатково для підтвердження розрахованої митної вартості товарів подано наступні документи: висновок експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року ТОВ "Одеський аукціонний центр" ОСОБА_4, видаткові накладні щодо відчуження третім особам на території України товарів, ідентичних оцінюваним, за № 183 від 01.12.2014 року, № 210 від 15.12.2014 року, № 264 від 24.12.2014 року. У висновку експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року визначена мінімальна та максимальна ринкова вартість товарів, імпортованих позивачем за рахунком № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року. Ціни на товари, вказані у рахунку № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року є встановленими в межах ринкової вартості, визначеної висновком експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року.

12.06.2015 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610065/2 та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, з вартістю 3,75 доларів США за 1 кг товару за вантажним місцем №1, оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально. Дане рішенні прийнято на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення, яких вже здійснено, є більшим: по товару №1 - (митна декларація №125130009/2015/661975 від 08.06.2015 року), тому митну вартість визнано на рівні 3,75 доларів США за 1 кг Нетто. Цим рішенням відповідач збільшив митну вартість імпортованих ТОВ «SANTAN» товарів за вантажним місцем №1 (обладнання для фільтрування та очищення води) з розрахованої декларантом митної вартості товару у 30415,31 доларів США до 52151,96 доларів США.

Також 12.06.2015 року митним органом прийнято картку відмови в прийнятті вантажно-митної декларації № 500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №169873.

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивачем була оформлена ВМД №500060001/2015/011150 та перерахована грошова застава для випуску товару у вільний обіг.

Не погодившись з прийнятими митним органом рішенням та карткою відмови, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме відомості щодо митної вартості товару не підтверджені документально.

Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

При цьому, у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст.54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати декларанту або уповноваженій ним особі інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, відповідач виходив з того, що митна вартість товару визначена товариством, значною мірою відрізнялася від вартості на подібний товар, яка містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДФС України. Зокрема, відповідач визначив митну вартість товарів за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, зокрема МД №125130009/2015/661975 від 08.06.2015 року.

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що митним органом застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції на рівні 3,75 доларів США за кілограм до всього товару, хоча згідно із зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик. При цьому, кількість товару за вказаним контрактом вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції.

Крім того, з витягу з ЄАІС та митної декларації №125130009/2015/661975 від 08.06.2015 року вбачається, що імпортований ТОВ "ІСТЕРН БУД ГРУП" є виробами з металу (фільтри грубої очистки для води) та не є подібними до імпортованих позивачем пластикових картриджів для фільтрування води та зворотних осмосів.

При цьому, з витягу з ЄАІС вбачається, що митний орган 25.05.2015 року та 27.05.2015 року здійснював розмитнення дійсно аналогічних до імпортованого ТОВ «SANTAN» обладнання для фільтрування та очищення води товарів за митними деклараціями №110040000/2015/1508 та № 110040000/2015/1549, митна вартість за 1 кг товару за якими становила 1,41 та 1,44 доларів США.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610065/2 від 12.06.2015 року та картки відмови в прийнятті вантажно-митної декларації №500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873 від 12.06.2015 року, а відтак про наявність підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: