Ухвала суду № 58016354, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/14496/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: судді Чалого С.Я.

Суддів: Гончар Л.Я.

Мороза В.Ф.

секретар

судового засідання Головко О.В.,

головний спеціаліст Соловйов Я.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5

відповідача - Бондаренко Д.В.

третьої особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8

прокуратури - Кузнецової Ю.В.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4, Слов`янської міжрайонної прокуратури Донецької області діючої від імені ОСОБА_4 до виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області, Слов'янської міської ради Донецької області, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" м. Слов'янськ, відділу Держземагенства у м.Слов'янську Донецької області, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_10 про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просила скасувати рішення Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 16.12.2003 року №753 про додатковий відвід земельної ділянки як незаконне, скасувати рішення Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 про передачу земельних ділянок у приватну власність як незаконне; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 зареєстрований 12.01.2005 року Слов'янським міським відділом земельних ресурсів в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010516700025; зобов'язати Держземагенство у м. Слов'янську Донецької області скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010516700025 від 12.01.2005 року; зобов'язати Держземагенство у м. Слов'янську Донецької області скасувати запис у Державному реєстрі земель про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0472 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4; зобов'язати Держземагенство у м. Слов'янську Донецької області забезпечити додатковий відвід земельної ділянки відповідно до пункту 1 рішення Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 19.02.1997 року №63/9 про додатковий відвід земельної ділянки; зобов'язати Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ внести поточні зміни в архівні матеріали домоволодінь АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку - закрито.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду, ОСОБА_7 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Крім цього, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" м.Слов'янська звернулося до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_7 та просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до викопіювання із плану будівельного кварталу від 10.10.1958 року загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складала 808 кв.м.

Як вбачається з листа КП «Бюро технічної інвентаризації» №377-2/0.45/сл. від 02.02.2012 року житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 до 26.08.1968 року мав номер 8, а до 1959 року - номер 6.

Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 до 26.08.1968 року мав номер 10, а до 1959 року номер 8.

Загальна перенумерація будинків в м. Слов'янську проводилась в 1968 році згідно рішення виконкому депутатів трудящих від 26.08.1968 року та в 1959 році (дані про рішення виконкому не збереглись).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.07.1988 року ОСОБА_11 продала ОСОБА_12 1/2 частку одноповерхового жилого будинку з часткою господарських та побутових будов і споруд під АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 376 кв.м.

Як вбачається з договору від 13.09.1989 року ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_13 житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 557 кв.м.

Згідно рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 19.02.1997 року №63/9 було прийнято рішення про вилучення у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 64 кв.м. по АДРЕСА_1, залишивши їй у користуванні 567 кв.м. та відвести ОСОБА_12 додатково земельну ділянку площею 64 кв.м. за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_1, що складе загальну площу 440 кв.м., затвердивши її як норму по АДРЕСА_2.

Відповідно до договору купівлі продажу житлового будинку від 27.06.2000 року ОСОБА_4 придбала 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових споруд, розташований за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці Слов'янської міської Ради площею 440 кв.м.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 16.12.2003 року №753 було вирішено вилучити із землекористування ОСОБА_11 земельну ділянку площею 83 кв.м., залишивши їй у користуванні 372 кв.м. по АДРЕСА_3, згідно поданої заяви та відвести додатково ОСОБА_7 земельну ділянку площею 83 кв.м за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_3, що складе загальну площу 808 кв.м., передавши її у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.

Крім того, з рішення вбачається, що міський відділ земельних ресурсів було зобов'язано відвести додатково земельну ділянку та видати державний акт на право приватної власності на землю.

Як вбачається з отриманого ОСОБА_7 державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12.01.2005 року, остання є власником земельної ділянки площею 0,0472 га, яка була безоплатно передана ОСОБА_7 в приватну власність відповідно до рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4, а на зворотній стороні державного акту зазначено земельна ділянка площею 0,0816 га.

Тобто, третя особа у справі - ОСОБА_7 є власником конкретно визначеної земельної ділянки, зі встановленими межами в натурі (на місцевості), що закріплено межовими знаками та підтверджується правовстановлюючими документами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Слов'янську, зроблена ПП «РУМБ», що включає в себе проведення кадастрової зйомки та складання необхідних документів.

Даний вид робіт проектною організацією щодо земельної ділянки, якою користується позивач ОСОБА_4 не було виконано, акту узгодження меж земельної ділянки до суду надано не було.

Тому, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що доказів того, що позивач зверталась з вимогами про виділення їй в натурі земельної ділянки до відповідних органів матеріали справи не містять, а тому і посилання позивача на те, що рішенням Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 про передачу земельних ділянок у приватну власність, прийняте відносно ОСОБА_7 та рішенням Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 16.12.2003 року № 753 про додатковий відвід земельної ділянки ОСОБА_7 її право, як користувача земельної ділянки АДРЕСА_2, проте невизначеної у відповідності до законодавства на місцевості, порушуються - є безпідставним та необґрунтованим.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з протиправності спірних рішень та необхідності їх скасування з підстав порушення законних прав та інтересів ОСОБА_4

При цьому, колегія суддів вказує про передчасність зазначеного висновку апеляційного суду з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 25 цього ж закону визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглянути і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх видання.

Відповідно до п.34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключною компетенцією рад є вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд не прийняв до уваги ту обставину, що при скасуванні рішення міськради порушуються права інших громадян, яким було передано у власність земельні ділянки на підставі рішення виконкому Слов'янської міської ради №773/4 від 22 грудня 2004 року. Вказані особи не були залучені до розгляду справи, що свідчить про порушення їх прав та законних інтересів.

Крім цього, слід зазначити, що судові органи покликані захищати права та законні інтереси позивачів, однак позбавлені компетенції виконувати функції суб'єктів владних повноважень та не вправі перебирати на себе вказані повноваження. Натомість апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи відділ Держкомзему у місті Слов'янську Донецької області скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010516700025 від 12.01.2005 року, скасувати запис у Державному реєстрі земель про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0472 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, місто Слов'янськ Донецької області, на підставі рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 та зобов'язуючи відділ Держземагенства у місті Слов'янську Донецької області забезпечити додатковий відвід земельної ділянки відповідно до пункту 1 рішення Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 19.02.1997 року №63/9 про додатковий відвід земельної ділянки; зобов'язуючи КП «Бюро технічної інвентаризації» міста Слов'янська внести поточні зміни в архівні матеріали домоволодінь АДРЕСА_2 втрутився у дискреційні повноваження відповідних суб'єктів владних повноважень.

Вказане свідчить про неповне з'ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.

За приписами частини 2 і 4 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: