Ухвала суду № 58016186, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ К/800/10053/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015

у справі № 826/14921/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

третя особа - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання недійсним повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» 17.04.2014 надіслало ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстраційний номер 9021118341) за березень 2014 року, в рядку 23 якої зазначило суму бюджетного відшкодування ПДВ 3 334 588,00 грн.

12.05.2014 ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» отримало повідомлення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 98 від 07.05.2014 про відмову у автоматичному бюджетному відшкодуванні з ПДВ по декларації за березень 2014 року на підставі п. 200.18 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки товариство має податковий борг в сумі 628 168,81 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Згідно з п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 200.19.7 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України для виникнення права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у платників податку має бути відсутній податковий борг.

Крім того, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови в автоматичному бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, стало те, що позивач не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п. 200.19 цієї статті, оскільки сума податкового боргу, згідно даних вказаних у переліку (за березень 2014 року), складає 628 168,81 грн.

В судовому порядку встановлено, що до суми податкового боргу по повідомленню № 98 від 07.05.2014 податковий орган неправомірно включив нараховані грошові зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № 0505512207 (форма «Р») від 14.10.2013 на суму 257 000,00 грн. з податку на прибуток та 64 250,00 грн. штрафних санкцій, що прийнято за результатами документальної перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014 у справі № 826/3673/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014, позов ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0005512207 від 14.10.2013 про донарахування податку на прибуток в сумі 321 250,00 грн. Рішення набрало законної сили.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про те, що відповідач не мав права включати нараховані грошові зобов'язання при винесенні повідомлення про відмову в автоматичному бюджетному відшкодуванню з ПДВ по декларації за березень 2014 року.

Крім того, в судовому порядку було також встановлено, що до податкового боргу неправомірно включена сума авансового платежу з податку на прибуток за квітень 2014 року. Так, підприємство призупинило сплату щомісячних авансових платежів, і з квітня 2014 року перейшло на поквартальне декларування та сплату податку на прибуток згідно абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За підсумками роботи за 1 квартал 2014 року підприємство отримало податковий збиток, про що свідчить податкова декларація з податку на прибуток підприємства за звітний І квартал 2014 року (рядок 07), подання якої до податкового органу підтверджується квитанцією № 2.

Як передбачено абз. 2 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 200.22 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації. Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.

У зв'язку з тим, що податковий орган не надсилав на адресу позивача відповідних розрахунків щодо факту виявлення порушення п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України в частині наявності податкового боргу, а також не надав детальних пояснень, за яким саме видом податкового зобов'язання у позивача наявний податковий борг, не надав доказів направлення позивачу акту камеральної перевірки по автоматичному бюджетному відшкодуванню за березень 2014 року, а, відтак, податковим органом не доведено правомірності свого рішення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного повідомлення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль