Ухвала суду № 58016047, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м. Київ К/800/4313/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Костенко М.І.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Кухарської Ю.М.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Меліоратор»

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року

у справі № 810/2598/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Меліоратор»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Меліоратор» (далі - ПАТ «Меліоратор») звернулось в суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти постанову по суті позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представник позивача у призначене судом першої інстанції судове засідання на 19 травня 2014 року не з'явився, проте, ним подано клопотання про зупинення провадження у даній справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року провадження у справі зупинено та призначено наступне судове засідання на 23 червня 2014 року об 11 годині 00 хвилин. Про місце, дату і час наступного судового засідання представника позивача повідомлено належним чином, що підтверджується його розпискою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року поновлено провадження в адміністративній справі № 810/2598/14.

За клопотанням представника позивача, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року зупинено провадження у справі до 15 липня 2014 року до 10 години 00 хвилин. Про місце, дату і час наступного судового засідання представника позивача повідомлено належним чином, що підтверджується його розпискою.

15 липня 2014 року представник позивача у судове засідання не з'явився. Судом першої інстанції відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі до 22 липня 2014 року на 12 годину 40 хвилин, про що повідомлено представника позивача.

22 липня 2014 року представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання щодо його відкладення у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні в Київському апеляційному адміністративному суді. Судом першої інстанції відкладено розгляд справи до 28 липня 2014 року на 11 годину 30 хвилин.

Ухвалою від 28 липня 2014 року поновлено провадження в адміністративній справі № 810/2598/14.

У судове засідання 28 липня 2014 року представник позивача не з'явився, будь-яких клопотань не заявляв.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, посилався на повторне неприбуття позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, у судове засідання.

Роблячи висновок про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в судові засідання, призначені на 22 липня 2014 року та 28 липня 2014 року, представник позивача не з'явився без поважних причин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій зробленим з порушенням норм процесуального права, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі встановлені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 3 якої, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторного неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, за змістом вищезазначених норм процесуального права, суд може залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності певних умов, а саме, якщо особа повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно не прибула у судове засідання без поважних причин і не заявила про розгляд справи за її відсутності.

Так, поважними причинами є обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги належним чином виконувати покладені на неї обов'язки.

Як свідчать матеріали справи, довіреність від імені позивача підписана лише на одну особу - Кухарську Юлію Михайлівну. Будучи повідомленою про дату, час та місце судового засідання, що призначене на 22 липня 2014 року, представник позивача подала клопотання, у якому зазначила про неможливість участі у судовому засіданні з підстав перебування в Київському апеляційному адміністративному суді.

Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем обставини, які підтверджені належними доказами, свідчать про об'єктивну неможливість представника позивача прибути у судове засідання призначене на 22 липня 2014 року, а відтак висновок суду першої інстанції про його неявку в судове засідання без поважних причин не відповідає обставинам справи. За таких обставин відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, залишивши позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції допустив порушення вищенаведених процесуальних норм, які судом апеляційної інстанції усунуті не були.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати і направити справу для продовження розгляду в суді першої інстанції

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі № 810/2598/14 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев М.І. Костенко