Ухвала суду № 58015907, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 травня 2016 року К/800/14277/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання призначити пенсію,

встановив:

Відповідно ч. 1 ст. 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги рішення суду першої інстанції не було переглянуто в апеляційному порядку.

Пунктом 2 ч. 5 статті 214 КАС України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції не була переглянута в апеляційному порядку, в цій частині необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.

Касаційна скарга в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не відповідає вимогам ст. 213 КАС України, оскільки до скарги не доданий документ про сплату судового збору.

Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015 року встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача - 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код банку отримувача - 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)"; символ звітності - 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської облаті в частині оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2016 року.

Відмовити у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської облаті про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області залишити без руху.

Копію ухвали надіслати Управлінню Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області та надати строк для усунення недоліків до 08 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Маслій