Ухвала суду № 58015867, 25.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 р.Справа № 816/331/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2016р. по справі № 816/331/16

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про зобов' язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною відмову Полтавського обласного військового комісаріата скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 11.02.2015 № 10/34.

Зобовязано Полтавський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296) в 15-денний строк, з дня набрання рішенням суду законної сили, скласти та подати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.

Полтавський обласний військовий комісаріат, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно зясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що положеннями статті 16 Закону № 2011-ХІІ в редакції від 03.11.2006 (чинній на час встановлення позивачу інвалідності відповідно), передбачено додаткові гарантії соціального захисту військослужбовців, які проходили військову службу і перебували у статусі військослужбовця станом на 01.01.2007 і пізніше, коли позивач звільнився і відповідно зазначені положення не можуть застосовуватися до нього. Крім того, вважає, що оскільки позивач відповідно до законодавства прав на отримання допомоги не мав, відповідачем висновок щодо можливості виплати йому допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України не направлявся. Про відмову заявнику повідомлено листом від 11.02.2015 № 34.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та зазначили, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що під час проходження військової служби ОСОБА_1, старший сержант, був направлений в складі миротворчого контингенту до ОСОБА_3 з 18.02.2004 по 27.10.2004 /а.с. 21, 24/.

У липні 2004 року під час виконання обов'язку на території ОСОБА_3 встановлено захворювання "вірусний гепатит А, жовтушна форма, середнього ступеню тяжкості" /а.с. 20/.

Згідно витягу з протоколу засідання Центрального військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв № 1822 від 26.07.2013 захворювання старшого сержанту запасу ОСОБА_1 повязане з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 20/.

Довідкою МСЕК від 23.12.2013 № 195850 позивачу в зв'язку із захворюванням, повязаним з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 13.12.2013 встановлено ІІ групу інвалідності /а.с. 18/.

10.02.2015 в зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності позивач звернувся до Полтавського ОВК з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги /а.с. 34/.

Листом від 11.02.2015 № 10/34 відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 у складанні висновку, зазначивши, що звільнений з військової служби 09.08.2005 (до 31.12.2006), права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2006 № 499 він не має /а.с. 35/.

Не погоджуючись з відмовою Полтавського ОВК у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Полтавським обласним військовим комісаріатом при розгляді заяви ОСОБА_4 порушено вимоги Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов'язок і військову службу.

Відповідно до статті 41 цього Закону, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Згідно статті 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 16 вищенаведеного Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Частиною дев'ятою статті 16-3 вказаного Закону передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, наведені норми частини 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та пункту 3 Порядку виплату одноразової грошової допомоги пов'язують зі встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.

Враховуючи те, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності 13.12.2013 року, то до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (далі - Порядок №499).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (надалі постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, Порядок № 499) установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.12.2013 /а.с.18/ та саме з цієї дати у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пп.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно з постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 Про затвердження Положення про Міністерство оборони України зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони Укараїни віднесено прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, враховуючи те, що Полтавським обласним військовим комісаріатом не було надано висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, а отже будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони не приймалося.

Таким чином, враховуючи, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, то Полтавський обласний військовий комісаріат приймаючи рішення про відмову призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, допустив порушення процедури розгляду заяви позивача та діяв поза межами наданих йому повноважень.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підставою для ненадання Полтавським обласним військовим комісаріатом висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у 15-тиденний строк Міністерству оборони України, слугували висновки відповідача про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі спливом тримісячного строку з дня звільнення позивача зі служби ( з 09.08.2005).

Колегія суддів не погоджується з даними висновками відповідача, виходячи з наступного.

Так, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року.

Спірні відносини стосуються наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у звязку зі встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, що повязана із виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначене в повному обсязі підтверджено записом у висновку МСЕК від 23.12.2013 № 195850, протоколом від 26.07.2013 № 1822 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм каліцтв /а.с. 18, 20/.

Колегія суддів зазначає, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період його проходження

Отже, оскільки інвалідність позивача настала у 2013 році (після 1 січня 2007) внаслідок безпосереднього виконання ним обов'язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 01.12.2015 року справі № К/800/40725/15 та Верховного Суду України, яка міститься в постанові від 18.11.2014 по справі №21-446а14.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Полтавський обласний військовий комісаріат при прийнятті рішення про відмову призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу діяв поза межами наданих йому повноважень.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності підстав для застосування до позивача приписів ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, через те, що він на час внесення змін до цієї норми Закону не проходив військову службу, був звільнений, а тому не мав статусу військовослужбовця, а тому не має права на отримання виплати одноразової грошової допомоги, оскільки прийняття рішення про виплату такої допомоги віднесені до повноважень Міністерства оборони України.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2016р. по справі № 816/331/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.