Ухвала суду № 58015731, 25.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 520/17678/14-а

Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (третя особа ОСОБА_4) про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі Київський ВДВС Одеського МУЮ), правонаступником якого є Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_5 та скасування постанови від 18 липня 2012 року № В 4/132 про накладення штрафу в розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року провадження в адміністративній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України. Розяснено позивачу право на звернення зі скаргою на дії посадової особи виконавчої служби до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також положення ст. 55 Конституції України, якими гарантоване право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи позивача та її представника в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 181 названого Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

На підставі ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Аналогічну правову позицію викладено в абз. 6 п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Крім того, Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.

Так, статтею 383 названого Кодексу передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже, до цивільної юрисдикції належать спори за скаргами сторін виконавчого провадження щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, яка є боржником у виконавчому провадженні, звернулась до суду з адміністративним позовом до Київського ВДВС Одеського МУЮ про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_5 та скасування постанови від 18 липня 2012 року № В 4/132 про накладення штрафу в розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.

При цьому, названа постанова про накладення штрафу винесена відповідачем за невиконання ОСОБА_1 рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року про зобовязання останньої не перешкоджати ОСОБА_4 у встановлені та обслуговувані кровлі та системи водовідводу з її даху, будування вимощення до зовнішніх стін прибудови літ. «б-7», приміщення 4-2 літ. «Б-1» та влаштування проходу через розподільну огорожу до зовнішніх стін своєї будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 78, ділянка № 19, тобто за невиконання рішення суду, ухваленого за правилами цивільного судочинства.

За таких даних, апеляційний суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із врахуванням викладеного, висновок районного суду про закриття провадження в адміністративній справі повністю відповідає наведеним вище положенням п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Оскільки судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_7