Ухвала суду № 58015588, 27.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 р.Справа № 820/764/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016р. по справі № 820/764/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 частині накладення штрафних санкцій в сумі 6790,00 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року замінено в порядку процесуального правонаступництва на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на Київську обєднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 частині накладення на ФО-П ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 6790,00 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (юридична адреса: вул. Чернишевська, буд. 41, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39893720) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1, 61024, код ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна грн.) 20 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 8 вересня 2015 року на виконання наказу від 07.09.2015 р. № 277 співробітниками відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС України у Харківській області було проведено фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_3 за адресою знаходження господарського обєкту (бару): м. Харків, вул. Культури, 22-В, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевіркою встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95 ВР, а також п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

За результатами перевірки було складено Акт № 000730 від 08.09.2015 р.

На підставі складеного Акту перевірки № 000730 від 08.09.2015 р., ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було складене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р., яким було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у загальній сумі 6792,00 грн. за порушення п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, у т.ч. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР у сумі 6790,00 грн.

Позивач 5 жовтня 2015 року особисто отримала в податковому органі податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. на суму 6792,00 грн., та додаток до нього розрахунок штрафних (фінансових) санкцій на підставі акта перевірки № 728/20/40/22/НОМЕР_2 від 08.09.2015 р.

У вищезазначеному додатку до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. окремо виділені суми штрафних санкцій:

- 1,00 грн. за не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи на суму 18,00 грн.;

- 1,00 грн. за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 18,00 грн.;

- 6790,00 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на суму 3395,00 грн.

Позивачем було оскаржено винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. в адміністративному порядку шляхом направлення скарги № 1/10 від 08.10.2015 року до ГУ ДФС у Харківській області та направлено відповідачу повідомлення № 2/10 від 09.10.2015 р. про адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р.

Рішенням від 22.10.2015 року ГУ ДФС у Харківській області строк розгляду скарги позивача № 1/10 від 08.10.2015 року на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. було продовжено до 07 грудня 2015 року включно.

Рішенням № 513/ФОП/20-40-10-04-14 від 03.12.2015 року ГУ ДФС у Харківській області було залишено без задоволення скаргу позивача від 08.10.2015 р. № 1/10, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. залишено без змін.

Позивачем було продовжено передбачену законом процедуру адміністративного оскарження, та 14.12.2015 р. направлено скаргу № 132 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. до Державної фіскальної служби України, про що також направлено повідомлення № 132 від 14.12.2015 р. до ГУ ДФС у Харківській області.

Рішенням № 1287/Г/99-99-10-01-02-25 від 10.02.2016 року ДФС України скаргу позивача № 132 від 14.12.2015 року було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2015 р. залишено без змін.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за актом перевірки № 728/20/40/22/НОМЕР_2 від 08.09.2015 року за порушення ведення обліку ТМЦ за місцем їх реалізації до ФОП ОСОБА_3 застосовано штраф в розмірі 6790,00 грн. (3395,002 вартості необлікованих ТМЦ x 2).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових (штрафних) санкцій (штрафу) у розмірі 6790,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

За змістом наведених норм, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону N 265/95-ВР зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Однак, положення Закону N 265/95-ВР, не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести ОСОБА_4 обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Наказом Міністерства доходів і зборів України за № 481 від 16.09.2013 відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України затверджено форму ОСОБА_4 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.

Зазначена форма ОСОБА_4 обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Згідно преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За змістом ч.1 ст.9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом із наданої позивачем ОСОБА_4 обліку доходів і витрат, записи до вказаної книги (зокрема, в графі 4 реквізити документа, що підтверджує понесені витрати) носять систематичний характер та підтверджуються наданими позивачем накладними і свідчать про те, що не обліковані залишки ТМЦ у позивача відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що поданими позивачем доказами, в тому числі, первинними документами, підтверджено факт оприбуткування товару, що знаходився на реалізації у позивача станом на час проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить жодних посилань на відсутність у позивача первинних документів на товар, що знаходився на реалізації. Акт перевірки від 08.09.2015 № 000730 містить лише посилання на реалізацію позивачем та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 3395,00 грн. та висновок про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не надано жодних належних доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як і не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 в оскарженій позивачем частині щодо накладення на ФО-П ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 6790,00 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_3 про його скасування обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016р. по справі № 820/764/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.