Ухвала суду № 58015552, 26.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 р.Справа № 541/667/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 541/667/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відновити виплату пенсії по віку,

ВСТАНОВИЛА:

18.03.2016 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Миргородського обєднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати противоправними дії Миргородського Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови мені в поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком за період з 1 квітня 2015 року по 23 листопада 2015 року включно;

- зобов'язати Миргородське Об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області відновити виплату раніше призначеної мені пенсії за віком з 1 квітня 2015 року по 23 листопада 2015 року включно.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає відмову відповідача в поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком за період з 1 квітня 2015 року по 23 листопада 2015 року протиправною та незаконною.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Миргородського обєднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій відповідача та зобовязання відновити виплату пенсії за віком задоволено частково.

Визнано протиправними дії Миргородського обєднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 червня 2015 року по 23 листопада 2015 року.

Зобов'язано Миргородське обєднане управління пенсійного фонду України Полтавської області відновити ОСОБА_1, виплату пенсії за віком з 01 червня 2015 року по 23 листопада 2015 року.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Миргородського обєднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати пенсії за віком та зобовязання відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2015 року відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач працювала на посаді судді Ленінського районного суду міста Донецька з 12.05.1993 року по 23 листопада 2015 року. На підставі Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року за №788-V-111, відповідно до ст. 126 Конституції України, у звязку з поданням заяви про відставку була звільнена з посади судді Ленінського районного суду міста Донецька (наказ ТУ ДСА України в Донецькій області № 163-К від 23.11.2015 року(а.с.5-9).

Позивач отримувала пенсію за віком, яка виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011року № 3668 (а.с.12).

01 квітня 2015 року у звязку з набранням чинності Закону України №213-VII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» виплата пенсії їй була припинена.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії в звязку з виходом у відставку . На підставі ст. 47 ЗУ України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачу поновлено виплату пенсії за віком з 24.11.2015 року, яку, як стверджує позивач і не заперечується представником відповідача, вона отримала в січні 2016 року.

В звязку з цим в лютому 2016 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» позивач звернулася із заявою до відповідача про поновлення їй виплати пенсії за віком з 01.04.2015 року по 23.112015 року та отримала відповідь від 11.03.2016 року №1719/10-24, з якої вбачається, що 01 квітня 2015року у звязку з набранням чинності ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України №213-VII від 02.03.2015року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.04.2015 року виплату пенсії за віком, як працюючій на посаді судді Ленінського районного суду міста Донецька виплату пенсії призупинено (а.с.13.).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 1 червня 2015 року посада, на якій працював позивач, не давала права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у звязку з чим, передбачені ч. 1 ст. 47, ст. 54 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні, тому вимоги позивача щодо поновлення їй виплати пенсії за віком з 01 червня по 23 листопада 2015 року підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Конституцією України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 47 цього Закону, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких установлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави стверджувати про такий порядок їх правового застосування: у разі, якщо особа, якій призначено пенсію, працює на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами («Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), станом на 01 квітня 2015 року, починаючи з цієї дати до кінця 2015 року виплата пенсії їй не проводиться.

Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), є скасованими. Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, прокурора, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року.

Таким чином, починаючи з указаної дати на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII) обмеження щодо виплати пенсії, адже з 01 червня 2015 року робота на займаній позивачем посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними Законами. На даний час особам, які працюють на посадах, визначених згаданими спеціальними Законами, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тому, з 01 червня 2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії.

Такий висновок щодо правового застосування норм частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Прикінцевих положень Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII відповідає правовій позиції, висловленій Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 серпня 2015 року (адміністративна справа № 202/4641/15-а).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як органом, на який законом покладено обов'язок з виплати пенсій, внаслідок порушення норм чинного законодавства, допущено по відношенню до позивача протиправну бездіяльність, що виявилась у нездійсненні останньому відповідних виплат, починаючи з 01 червня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на норму частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 541/667/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 31.05.2016 р.