Постанова № 58015545, 24.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р. Справа № 820/7219/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представника відповдача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/7219/15

за позовом ОСОБА_2

до Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути - визнати неправомірними дії Територіального управління Державної адміністрації України у Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати з 28 березня 2015 року по день ухвалення судом постанови відповідно до ч.1 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області зробити ОСОБА_2, перерахунок заробітної плати з 28 березня 2015 року по день ухвалення судом постанови відповідно до ч.1 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, премій та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 02 жовтня 2012 року по теперішній час - працює в Комінтернівському районному суді м. Харкова на посаді секретаря судового засідання та має 12 ранг державного службовця, що відповідає 6 категорії посад державного службовця. 28 березня 2015 року ВРУ прийнято ОСОБА_3 України "Про забезпечення права на справедливий суд", яким ОСОБА_3 України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції. Частиною 1 статті 147 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється у розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Відповідач, за період з 28 березня 2015 року по дату подання адміністративного позову, незаконно нарахував позивачу оклад виходячи з мінімальної заробітної плати в Україні у розмірі 1218,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернулася до відповідача з заявою щодо перерахунку заробітної плати у відповідності до вищезазначеного Закону. У відповідь позивач отримала лист Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 02.07.2015 року, яким їй відмовлено в перерахунку заробітної плати.

08.06.2015 року, на депутатське звернення народного депутата ОСОБА_4 в інтересах профспілки Комінтернівського районного суду м.Харкова, надійшов лист Міністра соціальної політики України, в якому зазначено, що на сьогодні є чинними схеми посадових окладів працівників апаратів судів різних рівнів, котрі затверджені постановою КМУ від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Крім того, Міністр посилається на відсутність фінансових ресурсів з державного бюджету для виплати заробітної плати, а підвищення заробітної плати працівникам апарату суду відповідно до Закону повинно відбуватися за наявності бюджетних асигнувань.

Позивач вважає, що така позиція відповідача та Уряду суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні у справі "Кечко проти України" № 63134/00 зазначено: "суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань". За таких підстав, позивач вважає дії відповідача по нарахуванню заробітної плати без урахування положень ч.1 ст. 147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", викладеної в новій редакції, за період з 28 березня 2015 року по теперішній час неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_2, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з визначених в апеляційній скарзі підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 02.10.2012 року по теперішній час працює в Комінтернівському районному суді м. Харкова на посаді секретаря судового засідання, що підтверджується копією трудової книжки, яка знаходиться в матеріалах справи.(а.с.10-11).

Розпорядженням КМУ № 88-р від 24.02.2003 року "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" посада секретаря судового засідання віднесена до 6-ї категорії посад державних службовців.

Згідно штатного розпису Комінтернівського районного суду м. Харкова на 2014 рік та 2015 рік посадовий оклад секретаря судового засідання та помічника судді складає 1218 грн. (а.с.15).

Як вбачається з довідки про заробітну плату ОСОБА_2, за період з березня 2015 року по липень 2015 року, її посадовий оклад складав 1218 грн. (а.с.62).

Спір у справі виник з приводу того, що за судженням позивача вона отримує заробітну плату нижчу, ніж встановлено ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись нормами Бюджетного кодексу України та законів України про Державний бюджет України на 2014-2015 роки, прийшов до висновку, що оскільки суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, то виплата заробітної плати може здійснюватись в межах затвердженого фонду оплати праці.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З 01 січня 2015 року набрали чинності ОСОБА_3 України від 28 грудня 2014 року №79-VIII, яким внесено зміни до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI і ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року №80-VIII, якими встановлено, що норми і положення частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За таких обставин, Бюджетний кодекс України із змінами і ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» по-іншому врегульовували відносини в частині визначення розміру посадових окладів працівників апарату судів і, враховуючи, що ці закони були прийняті 28 грудня 2014 року, тобто пізніше, ніж ОСОБА_3 України «Про прокуратуру», то вони мають пріоритет у застосуванні.

ОСОБА_3 делеговане Кабінету Міністрів України з 01 січня 2015 року повноваження щодо визначення розміру посадових окладів працівників апарату судів Уряд виконав лише у вересні 2015 року, прийнявши постанову «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 02 вересня 2015 року №644 (набрала чинності з 09 вересня 2015 року), якою внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 шляхом затвердження нової схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів залежно від місячного посадового окладу (коефіцієнту від місячного посадового окладу) судді місцевого суду.

З 29 березня 2015 року набрав чинності ОСОБА_3 України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, яким ОСОБА_3 України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції.

В абзаці другому частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII закріплено аналогічну норму про те, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Наведене положення не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України щодо регулювання розміру посадових окладів працівників апаратів судів.

Підпунктом 2 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

02 березня 2015 року, тобто після прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», був прийнятий ОСОБА_3 України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» №217-VIII. Підпунктом 12 пункту 1 Закону №217-VIII з абзацу третього пункту 9 Закону про Державний бюджет України на 2015 рік було виключено посилання на частину третю статті 69, статтю 129, частину першу статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зберігши при цьому загальне посилання на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Внісши такі зміни, законодавець фактично повторно прийняв абзац третій пункту 9 Закону про Державний бюджет України на 2015 рік, яким Кабінету Міністрів України делеговано право визначати розмір посадових окладів працівників апаратів судів.

ОСОБА_3 України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 02 березня 2015 року №217-VIII набрав чинності з 13 березня 2015 року, а ОСОБА_3 України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII - з 29 березня 2015 року, тому останній із названих законів почав справляти вплив на розмір посадових окладів працівників апаратів судів з урахуванням положення абзацу третього пункту 9 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет України на 2015 рік: розмір окладів визначався безпосередньо Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав визначатись відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Крім цього, у цій же справі Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується дійшла висновку, що позов в межах заявлених позовних вимог підлягає задоволенню.

Разом з тим, зазначаючи кінцеву дату, по яку має здійснюватись перерахунок заробітної плати позивача відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що посадові оклади працівників апаратів судів повинні були виплачуватися у розмірах, визначених статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») по 08 вересня 2015 року. З 09 вересня 2015 року - вже у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №644. Тому, зазначений перерахунок необхідно здійснити по 08 вересня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/7219/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).

Зобовязати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Харківській області області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату заробітної плати за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений 30.05.2016 р.