Постанова № 58014794, 23.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р. Справа № 920/1860/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Білецька А.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №22/1 від 04.01.16 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1004 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 09.03.16 року у справі № 920/1860/15

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми

до Приватного акціонерного товариства "Технологія", м. Суми

про стягнення 11747 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач згідно вимог позовної заяви № 22/13139 від 27.11.2015 року просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9435,50 грн. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 2186,40 грн. пені, 125,35 грн. 3% річних та судові витрати, повязані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2016 року у справі №920/1860/15 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Технологія" (40031, м. Суми, пр. Курський, 147-А, код 14022407) на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455) 9435,50 грн. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 978,38 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, ПАТ "Технологія", не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.

В апеляційній скарзі зазначає, що у період з 01.10.2014 по 01.08.2015, коли між сторонами не було укладено відповідного дого вору на водопостачання і водовідведення, 27.02.2015 року КП "Міськводоканал" СМР було здійснено відбір проб води.

В претензії ж позивача від 06.10.2015 №22/10582, позовній заяві від 27.11.2015 №22/13139, КП "Міськводоканал" СМР неодно разово посилається, як на підставу для стягнення коштів, на договір на водопоста чання та прийом стічних вод від 01.10.2008 за №770, який закінчився 01.10.2014; в рахунку №58 від 22.05.2015 про оплату заявленої до стягнення суми 9435,50 грн. також здійснюється посилання на вказаний договір.

Скаржник також зазначає, що в Протоколі №1974 дослідження якості стічних вод відсутній такий обов'язковий реквізит офіційного документу, як його дата.

Пунктом 6.7.18 Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Су ми встановлено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, встановлених Договором, Водоканал повідомляє Абонента про виявлене порушення.

Тобто, як вважає апелянт, з наведеного пункту Правил, а також у сукупності з іншими пунктами 1.7, 2.1.1, 2.1.2 цих Правил, чітко вбачається, що у будь-якому випадку допустимі концентрації забруднень повинні були бути встановлені договором, якого між сторонами, коли відбирались проби, не існувало.

Більш того, претензія №22/10582, від 06.10.2015 року направлена з суттєвим порушенням вимог п. 6.7.18 Правил (направлення претензії протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК).

Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2016 року у справі №920/1860/15 та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Судові витрати покласти на позивача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом у повному обсязі було з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні суду, відповідають обставинам справи; а наведені в рішенні суду обставини є встановленими та підтверджуються належними письмовими доказами.

Вказує на те, що хоч відповідач і стверджує, що відносини між сторонами по справі під час відбирання проб 27.02.2015 року договором не врегульовані, але фактично спожиті послуги водопостачання та водовідведення в даний період підтверджується рахунками за водопостачання та водовідведення №770 за період з 01.10.2014 р. по 01.09.2015 р., платіжними дорученнями від №4496 від 27.05.2015 р., №3697 від 30.04. 2015 р., №2781 від 31.03.2015 р., №2996 від 03.03.2015 р., №1008 від 29.01.2015 р., №7506 від 29.12.2014 р., №6501 від 28.11.2014 р., №5330 від 29.10.14 р., №7140 від 25.08.2015 р., №6475 від 03.08.2015 р., №5752 від 10.07.2015 р., №5449 від 01.07.2015 р., №5448 від 01.07.2015 р.; журналами зняття показників загальнобудинкового лічильника за 2014 р. та 2015 р. згідно з якими КП "Міськводоканал" Сумської міської ради забезпечував відповідача питною водою та приймав стічні води, а ПАТ "Технологія" оплачував надані йому послуги з водопостачання та водовідведення. Отже, відповідач від наданих послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся та сплачував їх.

Згідно п. 6.7.15 Правил приймання стічних вод №539 від 06.09.2011 р., результати аналізів стічних вод оформлюються у вигляді Протоколу дослідження якості стічних вод за підписом начальника лабораторії, форма якого вказана в Додатку 3 до Правил, який відповідач отримав без зауважень. Типова форма протоколу дослідження якості стічних вод не передбачає зазначення в ньому дати, проте в протоколі №1974 зазначено дата відбору проби 27.02.2015 р., що відповідає затвердженій типовій формі.

Просить залишити рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2016 р. № 920/1860/15 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Технологія" без задоволення

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, натомість 20.05.16 р. надіслав на адресу суду апеляційної інстанції клопотання №91 від 17.05.2016 року про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Між КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та ПАТ "Технологія" укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 01.10.2008 №770.

Пунктом 5.1 вищезазначеного договору встановлено, що відповідач несе відповідальність за скиди до каналізаційної мережі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. КП "Міськводоканал" Сумської міської ради контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.

Відповідно до п. 5.2. договору № 770 від 01.10.2008 року, скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.06.2006 року № 340 "Про впорядкування скиду стічних вод промислових підприємств в міську каналізаційну мережу і забезпечення стабільної роботи міських очисних споруд" погодженого Сумською міською санепідемстанцією та Державним управлінням екології та природних ресурсів по Сумській області по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.

Пунктом 5.3. договору №770 від 01.10.2008 року передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день, а п. 5.4. встановлює, що боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Позивачем, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин, виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин, порівняно з встановленими місцевими правилами, зокрема:

27.02.2015 року зафіксовано скид відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а саме:

-фосфатів 14,85 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л,

-нітритів 1,99 мг/л при дозволеній нормі 0 мг/л,

-хлоридів 155,04 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л,

- азоту амонійного 38,06 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л,

- міді 0,092 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л,

- заліза 1,23 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 27.02.2015 року, протоколом дослідження якості стічних вод від 27.02.2015 року №1974.

Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідачу виставлено до сплати рахунок №58 від 22.05.2015 року на суму 9435,50 грн.

Комунальним підприємством "Міськводоканал" 13.10.2015 року на адресу відповідача була надіслана претензія щодо сплати 9435,50 грн. за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, разом із копіями рахунку №58 від 22.05.2015 р., акту відбору проб стічних вод від 27.02.2015 р. та протоколу дослідження якості стічних вод №1974 від 27.02.2015 р. Претензія була отримана відповідачем 19.10.2015 року, що підтверджується його листом від 05.11.2015 року № 191/5 (а.с. 51).

У звязку з несплатою суми боргу, на підставі п. 5.3. договору №770 від 01.10.2008 року та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2186,40 грн., а також, згідно п. 5.4. договору №18 від 01.11.2013 року та ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних в сумі 125, 35 грн.

Відповідно до п. 1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N37, Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Пункт 1.5. Правил №37 передбачено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення і стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Відповідно до п 1.6. Правил № 37, місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до п. 1.4. Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради 10.12.2007 №596 із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 (далі Правила №539) Правила поширюються на всі підприємства, установи і організації, юридичні та фізичні особи, що зареєстровані як субєкти підприємницької діяльності, які скидають свої стічні води в систему каналізації м. Суми (далі Абоненти). Правила є обов'язковими для Абонентів всіх форм власності.

Приймаючи до уваги зазначене, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, з яким погоджується і судова колегія апеляційної інстанції, що дія вищезазначених Правил поширюється і на відповідача, як такого, що скидає свої стічні води в систему каналізації м. Суми.

Відповідно до п. 1.7. Правил №539 відносини Водоканалу і Абонентів, у тому числі й питання про відповідальність Абонентів за порушення даних Правил, будуються на засадах цивільно-правових договорів згідно з їх умовами.

Судом першої інстанції встановлено, що строк дії договору №770 від 01.10.2008 року на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями закінчився 01.10.2014 року.

Однак, після закінчення дії договору відповідач продовжував користуватися послугами позивача з водопостачання та водовідведення та сплачувати за них кошти, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, рахунками за водопостачання та водовідведення, платіжними дорученнями та ін. (а.с.74-98).

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до п. 7.1. Правил №37 підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються Водоканалом.

Пунктом 2.2.1. Правил №539 передбачено, що Водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Абонентів. Здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби) відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються Абонентом. (п. 2.2.2.). Предявляти Абонентам у встановленому порядку рахунки при порушенні Правил та скиду понаднормативних забруднень. (п. 2.2.3.).

Пунктом 4.2. Правил №539 передбачено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 Правил №539, які встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.

Згідно п. 7.8. Правил №37 з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

Пункт 7.10 Правил №37 передбачає, що при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

Згідно з п. 7.5. Правил №539 та п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 №37 при перевищенні вмісту забруднюючих речовин в стічних водах абонента при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями (ДК), абонент сплачує Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми: ? = Нп х Vпз х Кк.

Пунктом 7.11 Правил №539 встановлено, що плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного позивачем, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Підвищена плата стягується за весь обєм стічних вод, скинутих абонентом за цей період.

Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що відсутні підстави для стягнення 9435,50 грн. у зв'язку з тим, що між КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та ПАТ 'Технологія" в спірний період не було укладено договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання є безпідставними, оскільки виставлена до сплати ПАТ "Технологія' сума 9435,50 грн. не є стягненням заборгованості за надані комунальні послуги, а є платою за скид понаднормативних забруднень.

З поданих сторонами та досліджених в судових засіданнях матеріалах слідує, що між сторонами по справі 24.03.2014 року був укладений договір №134/1 про виконання робіт по моніторингу якості стічних вод, згідно якого позивач зобов'язався виконувати в межах договірної ціни роботи по моніторингу стічних вод, включаючи відбір проб та супутні транспортні витрати, подальший аналіз проб згідно визначеного переліку показників відповідно до виду діяльності та видача протоколу якості стічних вод, а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.

Вартість робіт по моніторингу стічних вод за 2014 рік складає 4836,64 грн., за квартал складає 1209,16 грн., оплата робіт проводиться на підставі виставленого рахунку авансовим платежем у розмірі 100% вартості робіт щоквартально, строк дії договору встановлений до 31.12.2014 року.

На виконання умов договору №134/1 від 24.03.2014 року позивач направив відповідачу рахунок №1128 за проведення моніторингу стічних вод на суму 1209,16 грн. Відповідач зазначений рахунок платив 09.02.2015 року (а.с. 100-101), після чого позивач і провів 27.02.2015 року моніторинг стічних вод, які скидає в міську каналізацію відповідач.

27.02.2015 року позивач відібрав проби стічних вод, про що склав акт від 27.02.2015 року у присутності представника відповідача, виконуючи умови договору №134/1 від 24.03.2014 року та проводячи роботи, які відповідачем були сплачені 09.02.2015 року в сумі 1209,16 грн., отже, позивач діяв правомірно, проводяи дослідження, оплату за які він отримав від відповідача.

Таким чином, посилання відповідача на те, що відібрання КП "Міськводоканал" СМР 27.02.2015 року проб не може вважатися таким, що було здійснено по вказаному договору, оскільки сторони самі встановили, що договір закінчив свою дію 31.12.2014 р., не приймаються судом до уваги.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил № 539 абонент зобовязаний оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Рахунок №58 від 22.05.2015 року та претензія позивача, надіслана на адресу відповідача та отримана 19.10.2015 року залишились не задоволені.

Відповідно до п. 2.3. Правил №37 підприємства мають право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого Підприємства, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх.

Відповідач не оскаржував результати відбору проб стічних вод.

Пунктом 1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.02 № 37 передбачено, що абоненти повинні повністю покривати всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються абонентами.

Враховуючи те, що позивачем доведений факт скиду відповідачем у міську каналізацію м. Суми стічних вод з перевищенням рівня вмісту забруднюючих речовин, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9435,50 грн. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод .

Правилами №37 та №539 стягнення пені за скид відповідачем у міську каналізацію м. Суми стічних вод з перевищенням рівня вмісту забруднюючих речовин не передбачено, договір №770 від 01.10.2008 року на час виявлення порушення припинив свою дію, а новий ще не був укладений (тобто, розмір пені не врегульований договором).

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають

В обгрунтування своїх вимог про стягнення 125,35 грн. 3% річних позивач посилається на п. 5.4. Договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.11.2013 року № 18 та на ст. 625 Цивільного кодексу України. Суд вважає зазначені вимоги позивача безпідставними, так як між сторонами

Оскільки договір №18 від 01.11.2013 року (на п. 5.4 якого позивач посилається в обгрунтування своїх вимог про стягнення 125,35 грн. 3% річних) між сторонами не укладався, що підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції 09.03.2016 року представники сторін, суд першої інстанції превомірно та обгрунтовано відмовив в задоволенні вимог про стягнення 125,35 грн. 3% річних.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2016 року у справі №920/1860/15 винесено без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2016 року у справі №920/1860/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.05.16

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Білецька А.М.