Ухвала суду № 58014047, 30.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"30" травня 2016 р.

Справа № 916/446/14

За скаргою: Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі № 916/446/14

За позовом: Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО";

про стягнення 134 300 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від суб’єкта оскарження: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2014р. у справі №916/446/14 позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" до загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 68 000 /шістдесят вісім тисяч/ грн. та пеню у розмірі 66 300 /шістдесят шість тисяч триста/ грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-ЕКО" до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 686 /дві тисячі шістсот вісімдесят шість/грн.

18.04.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2014р. видано відповідні накази.

04.04.2016р. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх.ГСОО №2-1706/16) на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі №916/446/14, в якій просить суд скасувати постанову вказаного відділу ДВС від 15.01.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 18.04.2014р. по справі № 916/446/14.

В обґрунтування поданої скарги Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зазначає, що 19.05.2014р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі заяви про примусове виконання, яка надійшла до органу ДВС 13.05.2014р., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18.04.2014р.

В подальшому, як вказує скаржник, 27.03.2015р. суб’єктом оскарження на його адресу було направлено постанову про повернення виконавчого документу, яка була отримана ним лише 12.10.2015р.

При цьому зауважує, що у даній постанові державним виконавцем було зазначено, що виконавчий документ може бути пред’явлено повторно в строк до 27.03.2016р.

Як зазначає позивач, після одержання вказаної постанови, ним листом від 15.12.2015р. було повторно направлено наказ до органу ДВС, який було отримано суб’єктом оскарження 18.12.2015р.

Вказане, на думку скаржника, свідчить про те, що ним не було пропущено строк для повторного пред’явлення наказу до виконання, що в свою чергу є підставою для скасування винесеної Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.01.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2016р. вказану скаргу було прийнято до розгляду в засіданні суду 25.04.2016р.

Ухвалою суду від 25.04.2016р., з огляду на нез’явлення в судове засідання представника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, від якого не надходило клопотання про розгляд скарги за його відсутності, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд скарги було відкладено на 16.05.2016р.

Ухвалою суду від 16.05.2016р. у зв’язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача та представника відділу ДВС, а також неподання витребуваних ухвалою суду матеріалів виконавчого провадження, розгляд скарги було відкладено на 30.05.2016р.

30.05.2016р. до канцелярії суду від скаржника надійшло клопотання, згідно якого останній, з огляду на скрутне матеріальне становище Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, просить суд розглянути скаргу за відсутності його представника (т.2 а.с.52-53).

В засідання суду 30.05.2016р. представники сторін та представник суб’єкта оскарження не з’явилися, про місце та час розгляду скарги повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси вищевказаних ухвал суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконання дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, за змістом ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", завданням суду при здійсненні правосуддя, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави в особі її органів. Таким чином, підставою для задоволення скарги на дії державного виконавця є, в будь-якому випадку, факт порушення вказаними діями прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

Право на судове оскарження передбачено також ч.1 ст.82 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якого стягувач має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, зокрема, в судовому порядку.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2014р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі заяви від 07.05.2014р. (т.2 а.с.17), яка надійшла до органу ДВС 13.05.2014р., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18.04.2014р. (т.2 а.с.18).

Як слідує з матеріалів справи, 27.03.2015р. в ході проведення виконавчих дій, з огляду на відсутність коштів боржника та у зв’язку із невиявленням у нього майна, на яке можливо було б звернути стягнення, старшим державним виконавцем відділу ДВС на підставі п.5 ч. 1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження” було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві із зазначенням у вказаному документі про те, що він може бути повторно пред’явлений до виконання в строк до 27.03.2016р. (т.2а.с.20).

В подальшому, скаржником листом від 15.12.2015р. за вих. № 02/6853 на адресу Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було повторно направлено наказ до виконання (т.2 а.с.22).

Вказаний лист з оригіналом наказу господарського суду Одеської області від 18.04.2014р. було отримано суб’єктом оскарження 18.12.2015р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.22).

В свою чергу, 15.01.2016р. старшим державним виконавцем відділу ДВС на підставі п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження”, у зв’язку із пропущенням стягувачем строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (т.2 а.с.23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження” строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Згідно до ч.3 вказаної статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Приймаючи до уваги, що пред’явленням наказу до виконання відповідний строк було перервано, його відлік, згідно з вищенаведеними нормами, має відраховуватися з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документу (27.03.2015р.).

Про зазначене вказує і сам державний виконавець у винесеній ним вищевказаній постанові від 27.03.2015р., встановлюючи, що виконавчий документ може бути повторно пред’явлено до виконання в строк до 27.03.2016р.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд доходить до висновку, що позивачем не було пропущено строку для повторного пред’явлення виконавчого документу до виконання, у зв’язку із чим постанова Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15.01.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 18.04.2014р. по справі № 916/446/14 має бути визнана недійсною.

При цьому суд вважає, що визнання недійсною вищевказаної постанови є повністю достатнім та доцільним для захисту прав та інтересів Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі № 916/446/14 задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15.01.2016р про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 18.04.2014р. у справі № 916/446/14

Ухвала набирає законної сили 30.05.2016р.

Суддя Ю.М. Щавинська