Рішення № 58014044, 26.05.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 рокуСправа № 912/1266/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення про стягнення 929 461,13 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-94 від 18.04.2014 року;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 10 від 04.01.2016 року.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго") на користь позивача 3% річних в розмірі 46 953,59 грн. та інфляційних втрат в розмірі 882507,54 грн., з покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 31.10.2012 року № 12/1145-БО-18 в частині оплати поставленого позивачем газу.

В судовому засіданні 11.05.2016 року господарським судом оголошено перерву до 12 год. 00 хв. від 26.05.2016 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 26.05.2016 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому останній визнав позовні вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" частково, надавши при цьому власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що склали 27481,08 грн. та 476275,36 грн. відповідно. Нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, як зазначає КП "Теплокомуненерго", здійснено позивачем без врахування укладеного між сторонами та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Олександрійської міської ради та управлінням житлового-комунального господарства Олександрійської міської ради договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 1105/30 від 09.12.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

31.10.2012 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплокомуненерго" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/1145-БО-18 (далі - договір).

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору; газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

У п. 1.2. договору сторонами передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 2 490 тис. куб.м., у тому числі по місяцях згідно таблиці.

Ціну газу сторони погодили у розділі 5 договору.

Так, відповідно до п.п 5.1. - 5.2. договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. договору).

Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 11.1. договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2012 року і діє в частині поставки газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений круглими печатками підприємств.

На виконання умов договору сторонами складені акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2012 року на суму 1 682 014,94 грн., від 30.11.2012 року на суму 4 341 409,48 грн. та від 31.12.2012 року на суму 4702349,05 грн.

Загальна вартість переданого газу становила 10 725 773,47 грн. Всі акти підписані представниками сторін і ВАТ "Кіровоградгаз" та посвідчені печатками підприємств.

Рішенням господарського суду від 19.11.2014 року у справі № 912/3132/14 стягнуто з КП "Теплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за порушення строків оплати поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу від 31.10.2012 року № 12/1145-БО-18 заборгованість в сумі 2 255 459,65 грн., з яких: 1 878 487,36 грн. - основний борг, 127 838,40 грн. - пеня, 99 348,15 грн. - 3% річних, 149 785,74 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 45 282,70 грн.

Рішення господарського суду від 19.11.2014 року залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 року.

Після прийняття господарським судом рішення від 19.11.2014 року у справі №912/3132/14 КП "Теплокомуненерго" погасило суму основного боргу в розмірі 1 878 487,36 грн., однак з порушенням строків, визначених п. 6.1. договору на купівлю-продаж природного газу від 31.10.2012 року № 12/1145-БО-18, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3 % річних на раховану за період з 20.05.2014 року по 13.07.2015 року в сумі 46 953,59 грн., а також суму інфляційних втрат за період з травня 2014 по червень 2015 року в розмірі в розмірі 882 507,54 грн.

Факт належного виконання договору продавцем не оспорюється покупцем.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав неналежними чином.

Відповідачем фактично перераховано на поточний рахунок позивача 825 529,71 грн. протягом періоду 15.06.2015 - 13.07.2015 року.

Крім того, 09.12.2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Олександрійської міської ради та управлінням житлового-комунального господарства Олександрійської міської ради, відповідачем та позивачем підписано договір за № 1105/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік, за умовами якого на виконання пункту 8 вказаного договору КП "Теплокомуненерго" переховує на рахунок ПАТ НАК "Нафтогаз України", зокрема кошти у загальній сумі 1 052 957,65 грн. на погашення заборгованості за спожитий природний газ у 2012 році, згідно з договором від 31.10.2012 року № 12/145-БО-18.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 12 від 12.12.2014 року, відповідачем на виконання умов вищевказаного договору про організацію взаємних розрахунків, перераховано на користь позивача, в тому числі і суму основного боргу за поставлений у 2012 році природних газ в розмірі 1052957,65 грн.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу за 2012 рік (грудень 2012 року) виконані не в повному обсязі та з порушенням строків встановлених умовами договору купівлі-продажу природного газу, позивач нарахував відповідачу 46953,59 грн. 3% річних та 882507,54 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідачем 19.04.2016 року подано власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати поставленого позивачем природного газу, з врахуванням укладеного, в тому числі і між сторонами, договору про організацію взаємних розрахунків, за яким належними до стягнення з відповідача є наступні суми: 3% річних - 27 481,08 грн., інфляційні втрати 503756,44 грн.

Господарський суд дослідивши розрахунки сторін належних до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що розрахунки позивача та відповідача є неправильними та такими, що не повністю відповідають обставинам справи.

При розрахунку належних до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат відповідач правомірно вважав, що передбачені договором порядок і строки розрахунків за отриманий природний газ змінені, укладеними сторонами договорами про організацію взаємних розрахунків, у зв'язку з чим в частині погашеної заборгованості він не є боржником, що прострочив, а отже не порушив зобов'язання, оскільки укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків відповідач та позивач змінили порядок і строки виконання останнім грошових зобов'язань, які виникли за договором купівлі-продажу природного газу.

Наслідком виконання зазначеного вище договору про організацію взаєморозрахунків, виходячи із редакції їх пунктів 16 та 17, є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмету цих договорів, крім того відповідно до підпунку 2 пунктів 11 та 12 договорів про організацію взаємних розрахунків сторони з метою виконання вказаних договорів зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Отже часткове погашення заборгованості за поставлений природний газ відбулось у порядку та строки, які узгоджені договором про організацію взаєморозрахунків, а тому підстави для стягнення сум, нарахованих за порушення строків виконання грошових зобов'язань на відповідні суми часткового погашення заборгованості, передбачених договором про купівлю-продаж природного газу, відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 3-114гс14, від 23.09.2014 у справі № 3-119гс14, від 16.09.2014 у справі № 3-111гс14 та постановах Вищого господарського суду України від 22.04.2015 у справі №918/1744/14.

Також слід зазначити, що договір про організацію взаєморозрахунків не розповсюджує свою дію на правовідносини сторін, що існували до його укладання, а тому в даному випадку нарахування 3% річних та інфляційних втрат на всю суму основного боргу, що існувала у відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу за зобов'язанням грудня 2012 року до моменту укладання договору про організацію взаєморозрахунків є правомірним.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що порядок нарахування інфляційних втрат позивачем за порушенні зобов'язання, сума основного боргу в яких частково погашалась відповідачем протягом місяця, є неправильним з огляду на таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97.

У вказаному листі зазначено, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційний зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційний зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

У пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Також господарський суд наголошує на тому, що позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат безпідставно нараховуються інфляційні втрати за окреми період на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередні місяці, тобто "інфляційні" нараховуються на "інфляційні".

За викладених обставин, з врахуванням норм чинного законодавства, здійснених проплат КП "Теплокомуненерго" відповідно до договору 1105/30 від 09.12.2014 року про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), господарський суд дійшов висновку, що належними до стягнення з відповідача є сума 3% річних, нарахована за період

з 20.05.2014 року по 08.12.2014 року на суму 1 878 487,36 грн.;

з 09.12.2014 року по 14.06.2015 року на суму 825 529,71 грн.;

15.06.2015 року на суму 816 440,24 грн.;

з 16.06.2015 року по 17.06.2015 року на суму 784 331,07 грн.;

18.06.2015 року на суму 783 752,93 грн.;

з 19.06.2015 року по 21.06.2015 року на суму 722 571,01 грн.;

22.06.2015 року на суму 660 996,72 грн.;

з 23.06.2015 року по 25.06.2016 року на суму 586 379,12 грн.;

з 26.06.2015 року по 29.06.2015 року на суму 575 418,50 грн.;

30.06.2015 року на суму 430 169,17 грн.;

з 01.07.2015 року по 06.07.2015 року на суму 32 059,13 грн.;

07.07.2015 року на суму 30 493,33 грн.;

з 08.07.2015 року по 12.07.2015 року на суму 6 815,30 грн.,

яка всього складає - 44 981,79 грн.

сума інфляційних втрат, нарахована за період

з 20.05.2014 року по 08.12.2014 року на суму 1 878 487,36 грн.;

з 09.12.2014 року по 12.06.2015 року на суму 825 529,71 грн.;

за червень 2015 року на суму 430 169,17 грн.,

яка всього складає - 551 006,67 грн.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з КП "Теплокомуненерго" суми 3% річних в розмірі 44 981,79 грн. та суми інфляційних втрат в розмірі 551 006,67 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 26.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32А, ідентифікаційний код 00185330) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ідентифікаційний код 20077720) 44 981,79 грн. 3% річних, 551 006,67 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 8939,84 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.05.2016 року.

Суддя М.С. Глушков