Рішення № 58014030, 25.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016Справа №910/5435/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ";

до: державного підприємства "УКРВЕТСАНЗАВОД";

про: зобов'язання вчинити дії.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: Мовчанюк Н.П. - за довіреністю від 25.05.2016 № 58.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до державного підприємства "УКРВЕТСАНЗАВОД" про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено жодних дій направлених на виконання укладеного між сторонами спору договору поставки від 02.02.2015 № КП-02/38938021/15 в частині поставки товару позивачу, що призвело до звернення останнього до господарського суду шляхом зобов'язання відповідача підписати графік поставки до вказаного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5435/16. Розгляд справи призначений на 16.05.2016.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 16.05.2016 відклав розгляд даної справи на 25.05.2016.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім позивачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що позовні вимоги фактично зводяться до зміни укладеного договору щодо визначення конкретних строків виконання зобов'язання.

В судовому засіданні 25.05.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ", як покупцем, (далі - позивач) та державним підприємством "УКРВЕТСАНЗАВОД", як постачальником, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 02.02.2015 № КП-02/38938021/15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується оплатити та прийняти обезжирений кістковий преципітат (далі - товар).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що загальна кількість товару, що має бути поставлений за цим Договором складає 500 тон. Поставка товару здійснюється відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору позивач оплачує товар за ціною 1.750,00 грн. за одну тону.

Положеннями п. 3.5 Договору передбачено, що позивач вносить (перераховує) аванс у розмірі 50 % від загальної ціни окремої партії товару протягом трьох банківських днів з моменту отримання від відповідача документа на оплату товару, що поставляється.

Відповідно до п. 4.2 Договору позивач зобов'язується отримати товар із складів відповідача згідно п. 4.1 цього Договору власним транспортом.

Відповідач зобов'язується поставити товар позивачу протягом трьох календарних днів з дати отримання відповідачем переплати за товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів в розмірі 17.500,00 грн. в якості авансу за 20 тон товару, в свою чергу, дана переплата була повернута позивачу у зв'язку з неможливістю відповідача поставити переплачений позивачем товар.

Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, встановленого пунктом 4.3 Договору. Станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем не здійснено жодних дій направлених на виконання Договору в частині поставки товару позивачу, що призвело до звернення останнього до господарського суду шляхом зобов'язання відповідача підписати графік поставки до вказаного Договору.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Вимоги про підписання графіку поставок до укладеного між сторонами спору Договору фактично зводяться до зміни даного Договору щодо визначення конкретних строків виконання зобов'язання між ними.

Підстави для зміни договору встановлені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, згідно з якими договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В свою чергу позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не надано доказів наявності обставин, які в силу вказаних вимог закону дають підстави для зміни Договору.

Враховуючи, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні Договору не змінилися за умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, то у позові слід відмовити.

При цьому, відсутність погодженого сторонами графіку виконання поставок не свідчить про неукладення Договору, а зумовлює виконання ними прийнятих за цим договором зобов'язань відповідно до вимог ст.ст. 530, 538 ЦК України.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи викладене вище суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги фактично зводяться до зміни укладеного договору щодо визначення конкретних строків виконання зобов'язання, а позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не надано доказів наявності обставин, які в силу вимог закону дають підстави для зміни Договору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2016 року

Суддя С.В. Балац