Рішення № 58013962, 25.05.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 915/240/16

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №14-89 від 18.04.2014,

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №23 від 05.10.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6,

до Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго",

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а,

про стягнення 60039880 грн. 55 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (далі - відповідач) грошових коштів в сумі 60039880 грн. 55 коп., з яких: 24151960 грн. 61 коп. основний борг за договором №1040/14-ТЕ-22 купівлі - продажу природного газу від 21.11.2013; 10608723 грн. 21 коп. пеня; 23768978 грн. 18 коп. втрати від інфляції; 1510218 грн. 55 коп. 3% річних. Крім того позивач просить відшкодувати йому судові витрати.

Ухвалою від 12.03.2016 суд порушив провадження у справі, призначив її до розгляду у судовому засіданні та витребував від сторін низку документів.

Позивач вимоги ухвали не виконав, витребуваний документ суду не надав; відповідач виконав вимоги суду у повному обсязі.

Ухвалою від 10.05.2016 суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

Відповідач визнав позов частково, в сумі 11257353грн. 22коп., яка складається з втрат від інфляції - 7338900грн. 13коп.; 3% річних - 624709грн. 49коп. та пені - 3293743грн. 60коп. Посилаючись на скрутне фінансове становище, відповідач просить зменшити суму пені до 500000грн. та розстрочити виконання рішення на 2 роки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому: 21.11.2013 між сторонами було укладено договір №1040/14-ТЕ-22 купівлі - продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2014 році передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити цей газ на умовах Договору. Згідно з п.п. 2.1, 5.2 Договору позивач зобов'язався передати відповідачу 75238тис. куб. метрів природного газу за ціною 1309грн. 20коп. за 1тис. куб. метрів. Актами приймання передачі природного газу, складеними і підписаними сторонами відповідно до п. 3.3 Договору, підтверджено, що протягом 2014 року позивач передав, а відповідач - прийняв 58881,395тис.куб. метрів газу на загальну суму 77087522грн. 36коп.

Зобов'язання щодо оплати спожитого газу відповідач виконав повністю, але з порушенням строків, встановлених п. 6.1 Договору, згідно з яким був зобов'язаний здійснювати 100% поточну оплату протягом місяця поставки, а остаточний розрахунок - до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Погашення основного боргу відбувалося наступним чином: 52935561грн. 75коп. - щомісячними платежами і 24151960грн. 61коп. - за рахунок коштів фонду державного бюджету, шляхом укладення договорів та підписання спільних протокольних рішень. При обчисленні суми позову та розрахунках пені, 3% річних і втрат від інфляції позивач не врахував погашені 24151960грн. 61коп., вважаючи це неналежним виконанням договірних зобов'язань. Однак, як вбачається з матеріалів справи, сума 24151960грн. 61коп. дійсно була погашена за рахунок коштів державного бюджету, що підтверджено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2301 від 13.11.2015 на суму 5051445грн., № 2687 від 14.12.2015 на суму 9860060грн.; № 186 від 21.01.2016 на суму 1729127грн. 21коп. та договорами про організацію взаєморозрахунків № 356/375-в від 11.12.2015 на суму 5250911грн. 40коп., № 357/375-в від 11.12.2015 на суму 696680грн., № 585/375-в від 22.12.2015 на суму 73526грн., № 586/375-в від 22.12.2015 на суму 1490211грн., а також платіжними дорученнями на загальну суму 24151960грн. 61коп. № 5274 від 16.11.2015, № 5275 від 14.12.2015, № 5276 від 14.12.2015, № 5277 від 14.12.2015, № 5280 від 22.12.2015, № 5279 від 22.12.2015, № 6229 від 25.01.2016.

Вищезазначені договори та спільні рішення підписані керівниками та головними бухгалтерами сторін, а платіжні доручення у рядку "Призначення платежу" містять посилання на Договір № 1040/14-ТЕ-22 від 21.11.2013.

З огляду на ці обставини, суд приходить висновку про повне, але несвоєчасне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена також ч. 2 ст. 625 ЦК, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, а також цим Договором.

Договором (п. 7.2) передбачено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, він зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За такого, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором, стягненню з нього на користь позивача підлягає 3293743грн. 60коп. пені, 7338900грн. 13коп. втрат від інфляції та 624709грн. 49коп. 3% річних.

Статтею 83 п. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК) господарському суду надано право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість зменшення розміру пені передбачена також ч. 3 ст. 551 ЦК та ст. 233 Господарського кодексу України (далі -ГК), згідно з якими у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК, стаття 233 ГК, пункт 3 статті 83 ГПК).

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи, що, по-перше: за Договором (п. 1.2) у 2014 році газ використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками, а вартість газу за Договором значно перевищує вартість газу, що закладена в тариф на теплову енергію, яку відповідач продає населенню та бюджетним організаціям міста; по-друге: неплатоспроможність населення та його заборгованість перед відповідачем у сумі 128871900грн.; по-третє: відповідач повністю виконав свої грошові зобов'язання з оплати газу за Договором; - суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 1000000грн.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на два роки задоволенню не підлягає, оскільки всупереч приписам ст. 33 ГПК відповідач не довів існування обставин, з якими він пов'язує можливість виконати судове рішення саме зі спливом двох років.

Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на чинних нормативно-правових актах України, матеріалами справи підтверджені та частково спростовані відповідачем, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а; ідентифікаційний код 31319242) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) грошові кошти у сумі: 1000000 (один мільйон) грн. - пеня за неналежне виконання зобов'язань за Договором №1040/14-ТЕ-22 купівлі - продажу природного газу від 21.11.2013; 7338900 (сім мільйонів триста тридцять вісім тисяч дев'ятсот) грн. 13коп. - втрати від інфляції; 624709 (шістсот двадцять чотири тисячі сімсот дев'ять) грн. 49коп. - 3% річних, а також 38239 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 50коп. судового збору.

В частині стягнення 24151960грн. 61коп. основного боргу, 7314979грн. 61коп. пені, 16430078грн. 05коп. втрат від інфляції та 885509грн. 06коп. 3% річних в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 30 травня 2016 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька