Рішення № 58013661, 30.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.16 Справа № 904/1850/16

За позовом приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 246,92 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №964 від 30.12.2015

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі Відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 12 246,92 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 порушено провадження по справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 14.04.2016, 10.05.2016 розгляд справи відкладався на 10.05.2016, 23.05.2016 відповідно, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що відповідно до залізничної накладної №47688130 від 25.09.2015 Позивач поставив на адресу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (вантажоодержувач ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») у вагоні №6853524 вантаж брухт сталевий №3 вид ДСТУ 4121-2002 вагою 66 440 кг на суму 215 045,70 грн. Вантаж на станції відправлення був прийнятий залізницею до перевезення в кількості 66 440 кг, а виданий на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці з нестачею у вагоні №68535624 4 060 кг., про що був складений комерційний акт РА №010643/2080. За розрахунком Позивача вартість нестачі вантажу становить 12 246,92 грн. та є збитками Позивача.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав до суду оригінали залізничної накладної №47688130 від 25.09.2015; комерційного акту РА №010643/2080 від 01.10.2015, копії рахунку-фактури №90502723 від 25.09.2015, договору поставки №687/14Ф від 19.12.2014, специфікації №16 від 01.09.2015 до договору, з додатковими угодами №1 від 11.09.2015, №2 від 16.09.2015, договору №673/14 від 19.12.2014, акту приймання металів чорних (вторинних) №196/и від 25.09.2015, прийомо-здаточного акту №75126 від 02.10.2015.

Позивач, керуючись ст. ст. 24, 31, 110, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Відповідача вартість нестачі вантажу в сумі 12 246,92 грн.

Позивач в судове засідання, призначене на 23.05.2016 не зявився, 19.05.2016 електронною поштою від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача за наявними в справі документами. Крім того, Позивачем разом з клопотанням направлені витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 05.05.2016, та Статут ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», з яких вбачається, що Позивачем здійснено заміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне.

Суд задовольнив клопотання Позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Крім того, суд здійснив заміну найменування Позивача з публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", виходячи з такого.

Відповідно до п. 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно зі статтею 5 Закону, ВР України, від 17.09.2008, №514-VI "Про акціонерні товариства", акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Оскільки в даному випадку має місце лише зміна типу товариства з публічного на приватне, суд вважає за необхідне здійснити заміну найменування Відповідача з публічного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на приватне акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".

Відповідач в судове засідання, призначене на 23.05.2016 зявився, проти задоволення позовних вимог заперечив, відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні 23.05.2016 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов Договору №687/14-Ф від 19.12.2014 публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Позивач) поставив відповідно до залізничної накладної №47688130 від 25.09.2015 на адресу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (вантажоодержувач ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») у вагоні №6853524 вантаж брухт сталевий №3 вид ДСТУ 4121-2002 вагою 66 440 кг на суму 215 045,70 грн. Вантаж на станції відправлення був прийнятий залізницею до перевезення в кількості 66 440 кг, а виданий на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці з нестачею у вагоні №68535624 4 060 кг., про що 01.10.2015 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №010643/2080 на вагон №68535624.

В комерційному акті РА №010643/2080 зазначено, що на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці проводилось комісійне переважування вагону №6853524 за відправкою, вказаною на лицьовій стороні акту, на справних електронних вагах вантажоодержувача 39/2Е. За документами значиться вага: тара 21 620 кг, нетто 66 440 кг. Фактично у вагоні виявилось: вага БРУТТО 84 000 кг, тара с документа 21 620 кг, НЕТТО 62 380 кг, що менше ваги, вказаної у документі на 4 060 кг.

В комерційному відношенні погрузка в вагоні нижче рівня бортів 20 см. Вантаж укритий металевими листами різних розмірів і конфігурації в кількості 15 штук, укручені між собою дротом. На поверхню вантажу нанесено маркування вапняним розчином шляхом розбризкування по всій площі вагону, що відповідає документу. На 1ми люками порушене маркування, відсутні листи укриття, є виїмка розміром 100х280х50 см. У графі №49 залізничної накладної є відмітка «Охорона зал.», фактично вантаж прибув без супроводу охорони. У технічному відношенні вагон справний, бездвірний, люка закриті, додатково укручені дротом діаметрів 6 мм. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси всіх інших вантажів зазначеної в перевізних документах, зокрема, для брухту сталевого.

Позивач визначив вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно рахунку-фактури №90502723 від 25.09.2015, норми природної втрати вантажу 0,5% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083. Вартість недостачі вантажу за розрахунком Позивача становить 12 246,92 грн.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 924 Цивільного кодексу України встановлює, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Ст. 115 Статуту, закріплено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Окрім того, відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з комерційного акту РА №010643/2080 від 01.10.2015, виявлено недостачу вантажу у вагоні №68535624 у кількості 4 060 кг.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту залізниць покладається на залізницю.

За наведеного підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідач на користь Позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у сумі 12 246,92 грн. (нестача вантажу 3, 727 т (з урахуванням природної втрати 0,5%) х 3 286,00 грн. (вартість однієї тони брухту сталевого №3 вид 3 ДСТУ 4121-2002 відповідно до рахунку-фактури вантажовідправника (Позивача) №90502723 від 25.09.2015).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, будинок 47, код ЄДРПОУ 00190905) 12 246,92 грн. вартості нестачі вантажу, 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.05.2016.

Суддя ОСОБА_2