Рішення № 58013359, 24.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.2016 Справа № 905/1247/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусакові О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Державне підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу у загальному розмірі 34 931 391,15 грн.

За участю представників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю №05/01-05/16 від 24.03.2016 р.

Відповідач: ОСОБА_2 - за довіреністю №1166 від 14.03.2016 р.

Третя особа: не зявився

СУТЬ СПОРУ

Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман - про стягнення 34 931391,15 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію договору фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007р. з додатками, актами приймання-передачі в лізинг та додатковими угодами, таблицю взаєморозрахунків до Договору, копію акту звіряння взаєморозрахунків за липень 2015 року, правонаступництво Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» за правами та обовязками Державного підприємства «Донецька залізниця», невиконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2016 р. було порушено провадження по справі № 905/1247/16

12.04.2016 р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: заперечення проти позову з додатками, копію довідки з ЄДРПОУ.

12.04.2016 року ухвалою суду було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємство «Донецька залізниця» (83000, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО ДОНЕЦЬК, ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛ.АРТЕМА, 68, код ЄДРПОУ: 10002993854).

05.05.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшло пояснення щодо обставин, викладених у запереченнях відповідача.

17.05.2016 року від позивача через канцелярію суду надійшло пояснення щодо розрахунку суми основного боргу за договором фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007р.

17.05.2016 року від відповідача через канцелярію суду надійшло доповнення до заперечення проти позову.

24.05.2016 в судове засідання зявилися представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ

Між Приватним підприємством «ВТБ Лізинг Україна», (далі-ПозивачёЛізингодавець) та ОСОБА_3 підприємством «Донецька залізниця»(далі- Лізингоодержувач) з урахуванням протоколу розбіжностей та протоколу узгодженості розбіжностей було укладено договір фінансового лізингу №88-ФЛ ДТ/-071443/НЮ від 02.07.2007 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, всі права та обовязки Державного підприємства «Донецька залізниця», перейшли до його правонаступника-Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про що слід зазначити наступне:

Згідно з ч. 6 ст.2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 28.06.2015 року, Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту;

Системний аналіз ч.ч.3 і 9 ст.2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та послідовності дій зі створення ПАТ «Українська залізниця», визначений Постановою КМУ №200 від 25.06.2014р., дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ «Українська залізниця», у тому числі складанні відповідних передавальних актів та формування статутного фонду, мало хронологічно передувати державної реєстрації їх правонаступника - ПАТ «Українська залізниця» - моменту набуття ним статусу субєкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України. Отже, факт створення правонаступника відповідно до ч.3 ст.2 Закону і перебування державного підприємства «Донецька залізниця» серед переліку підприємств, на базі яких мало бути створено ПАТ «Українська залізниця» як їх правонаступник, є цілком самодостатнім для правонаступництва;

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які за ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» презюмуються достовірними, ПАТ «Українська залізниця» визначена правонаступником державного підприємства «Донецька залізниця», що узгоджується і зі змістом ч.2 п.2 Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою КМУ №735 від 02.09.2015р., які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку;

Частина 1 ст.2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» уповноважує Кабінет Міністрів України прийняти рішення про створення означеного ПАТ, проте його статус як правонаступника відповідних підприємств (у тому числі третьої особи) безпосередньо визначений цим Законом і можливість запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва за підприємствами визначеного переліку, у тому числі в залежності від здійснення/нездійснення дій з інвентаризації майна у розумінні Постанови КМУ №604 від 12.11.2014р., вказаним Законом не передбачена.

Таким чином публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є належним відповідачем у справі, а посилання відповідача у запереченні проти позову на те, що він не є належним відповідачем не може бути прийнято судом до уваги.

Відповідно до п. 1.1 Договору «Предмет лізингу» - це майно, вказане в специфікації (Додаток № 1) Електровози магістральні ДЕ1, відповідно до встановлених Лізингоодержувачем технічних вимог, визначених Додатком № 2, передається Лізингодавцем в строкове платне володіння, користування з правом викупу (далі-лізинг) Лізингоодержувачу на умовах, визначених цим договором з відома і дозволу Лізингодавця.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що Лізингодавець набуває у власність у Продавця Предмет лізингу, визначений Лізингоодержувачем, технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації, яких задовольняють потреби лізингоодержувача, і передає їх Лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим Договором.

Якісні показники, Виробник, модель Предмета лізингу визначаються Додатком № 2 до цього Договору ( пункт 2.2. Договору).

Відповідно до п.1.7 Договору, графік лізингових платежів викладений у Додатку № 4 до Договору, який є невідємною частиною цього Договору. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем ануїтетними щомісячними платежами згідно з графіком нарахування лізингових платежів

В лізинговий платіж входять суми, які включають: платіж по відшкодуванню предмету лізингу, Винагороду лізингодавця за отримане у лізинг майно, що включає компенсацію відсотків за кредитом, залученим з метою придбання предмета лізингу, інші втрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Пунктами 1.8-1.9 Договору передбачено, що за користуванням предметом лізингу передбачений лізинговий платіж-сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню Лізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування платежів.

Лізингові платежі за користування Предметом лізингу по кожному графіку здійснюється Лізингоодержувачем до закінчення Лізингового періоду не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно до графіка і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування (К) сумами Лізингових платежів.

Платежі за цим договором здійснюються в гривнях, відповідно до графіку нарахування лізингових платежів та умов цього договору.

Відповідно до п.5.2 Договору Лізингоодержувач набуває право користування Предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акта приймання - передачі Предмета лізингу в лізинг. Що підтверджується наявними в матеріалах справи : акт приймання передачі майна в лізинг від 6.11.2007 року, акт приймання передачі майна в лізинг від 30.12.2007 року та акт приймання передачі майна в лізинг від 11.03.2008 року.

Згідно п. 4.1 додаткової угоди № 5 від 09.09.2014 року до договору фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007 року, строк фінансового лізингу складає 91 місяць (лізинговий період).

Відповідно до п.2 цієї Угоди додається та є невідємною частиною Договору Додаток № 4в (Графік лізингових платежів).

Згідно п.3.6. Договору зобовязання Лізингоодержувача по оплаті Лізингових платежів, Викупної вартості і інших сум, що підлягають сплаті, вважається виконаним тільки після зарахування суми відповідного платежу на рахунок Лізингодавця. У разі надання Лізингоодержувачем платіжного доручення в день платежу, завіреного банківською установою, датою здійснення відповідного платежу, завіреного банківською установою, датою здійснення відповідного платежу вважається дата, вказана в платіжному дорученні.

Відповідно до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Як стверджує позивач, ОСОБА_3 підприємство «Донецька залізниця», в порушення умов Договору проводив сплату лізингових платежів вкрай нерегулярно. Актом звіряння від 30.09.2015 року ДП «Донецька залізниця» фактично визнало і погодилося з фактом несвоєчасної оплати ним, лізингових платежів.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають з укладеного між сторонами договору, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг"

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарським судом, лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, з серпня 2014р. по жовтень 2015р. у розмірі 34722885,01 грн.

Позивач, просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості з урахуванням п. 1.8-1.9.Договору.

Коефіцієнт коригування К NBU коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу НБУ грн./долл. США між датою передачі одиниці предмету лізингу в лізинг та датою, що передує даті сплати чергового лізингового платежу.

К NBU = Курс2/Курс1, де:

Курс 1 курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату підписання договору, Курс 2 курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, що передує дню, коли фактично здійснюється лізинговий платіж відповідно до графіку нарахування лізингових платежів.

Під час сплати лізинговий платіж підлягає коригуванню на коефіцієнт коригування К NBU. Коефіцієнт коригування К NBU застосовується до загальної суми лізингового платежу. При цьому застосування К NBU не змінює вартості предмету лізингу.

"Коригування" - встановлений цим договором відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" порядок сплати лізингових платежів, що полягає у погодженому сторонами способі визначення в кожний конкретний момент часу величини лізингових платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем в такий момент.

Згідно з розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи, сума основної заборгованості у розмірі 34722885,01 гривень, розрахована за формулою та схемою, передбаченою п. 1.9. договору.

Сума позовних вимог розрахована позивачем з використанням коефіцієнту коригування, розрахованим станом на 22.03.2016р. (дата звернення до суду з позовною заявою від 25.03.2016р.).

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 34722885,01 гривень, в звязку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Таким чином, встановивши факт невиконання відповідачем зобовязання по своєчасному і в повному обсязі по сплаті лізингових платежів, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача основної суми заборгованості по лізинговим платежам.

Позивачем також заявлено позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 208506,14 гривень.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 частини 2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно вимог передбачених ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за порушення своїх зобовязань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 208506,14 гривень підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про виконання зобовязання Державного підприємства «Донецька залізниця» у повному обсязі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Також, не може бути судом прийнято до уваги посилання відповідача на невідповідність п.п.1.8.-1.9. Договору вимогам діючого законодавства, оскільки, сторони узгодили відповідні пункти Договору, доказів зміни умов Договору чи визнання недійсним договору в цій частині до матеріалів справи не додано.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11,509,525,526,610,625,629,806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,174,193 Господарського кодексу України та ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна» м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк - про стягнення 34 931391,15 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, м. Красний Лиман, Донецька область, вул. Кірова, 22, код ЄДРПОУ ВП: 40150216) на користь Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20-А, офіс 1, р/р 26001301008886 у ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34356910, ІПН 343569126592) заборгованість за Договором фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ у розмірі 34931391,15 гривень з яких: 34722885,01 гривень - основна сума заборгованості; 208506,14 гривень - три відсотка річних, витрати по сплаті судового збору у сумі 206700,00 гривень.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.05.2016р.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу

3- відповідачу