Ухвала суду № 58013091, 30.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 травня 2016 року Справа № 910/28632/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Круглікової К.С.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні Трейдінг"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі№ 910/28632/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Плюс"доПриватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні Трейдінг"простягнення 903 050,71 грн, та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні Трейдінг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Плюс"провідшкодування збитків та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні Трейдінг" від 12.05.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1378 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду визначена у пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону (у редакції Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII, що набрав чинність з 01.09.2015) і становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" та пунктом 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами і доповненнями) роз'яснено, що Законом № 3674-VІ передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Крім того, у разі оскарження в касаційному порядку рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога про стягнення заборгованості за договором суборенди за №27/06/14-КП від 27 червня 2014 року у сумі 903 050,71 грн, з яких 539 115,40 грн основного боргу, 162 878,69 грн інфляційних втрат, 9969,94 грн 3% річних, 550,00 грн штрафу та 190 536,68 грн пені; предметом зустрічного позову є вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди на загальну суму 3 812 057,33 грн та зобов'язання ТОВ "Нерухомість Плюс" повернути торгівельне обладнання, що належало ПрАТ "Карло Пазоліні Трейдінг" та знаходиться на об'єкті суборенди за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана №6 (літери Б,Б'), ТРЦ "Космополит", 3-й поверх.

Отже, з урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги скаржник повинен був сплатити щодо первісного позову 16 254,91 грн та за вимоги щодо зустрічного позову (майновий та немайновий) - 70 078,63 грн (68 617,03+1461,60). Всього, 86 333,54 грн, тоді як фактично згідно платіжного доручення №1520 від 10.05.2016 судовий збір сплачено в розмірі 17720 грн.

Крім того, Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п.3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Однак, у графі "Призначення платежу" в доданому заявником до касаційної скарги платіжному дорученні №1520 від 10.05.2016 зазначено: *;101;00000111;22030101;Судовий збір, за позовом ПрАТ "Карло Пазоліні Трейдінг", Київський апеляційний господарський суд. Без ПДВ.

Відомостей про номер справи та дату судового акта, що оскаржується, платіжне доручення №1520 від 10.05.2016 не містить, з огляду на що, з останнього не вбачається яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

Відтак, згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні Трейдінг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі № 910/28632/15 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

К. Круглікова