Постанова № 58012892, 13.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2016 року № 826/5733/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС-Лайн»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та

Інформатизації

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС-Лайн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року «Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ «ЕС-ЛАЙН»;

- зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації продовжити термін дії Ліцензії реєстраційний № 5483 від 18 жовтня 2007 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ «ЕС-ЛАЙН» № 2301/4.

Ухвалою суду від 11.04.2016 відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи на 27 квітня 2016 року.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що надав письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

09 березня 2016 відповідачем, на підставі ст. 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», прийнято оскаржуване Рішення № 119 «Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5483», яким вирішено відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ЕС - ЛАЙН» (30856235, м. Київ), за заявою № 2301/4 (вхідний НКРЗІ № 1192 від 16.02.2016), у продовженні терміну дії ліцензії № 5483 від 18.10.2007 на користування радіочастотним ресурсом для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Одеської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, Сумської Херсонської, Хмельницької, Івано-Франківської, Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Чернівецької областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, у зв'язку з невиконанням ліцензіатом з власної вини умов, зазначених у ліцензії (порушенням вимог підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням НКРЗ від 19.08.2005 № 53, що встановлено висновком УДЦР № 1-3213 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та листами УДЦР від 04.03.2016 № 80/09.1.2/04 2878, від 04.03.2016 № 80/091.2/04/2885 та порушенням заявником вимог частин першої та другої статті 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та пункту 3.9 Ліцензійних умов, щодо термінів подачі заяви.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу в продовженні терміну дії ліцензії стали наступні 3 (три) обставини:

- порушенням вимог підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, що встановлено висновком УДЦР № 1-3213 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та листами УДЦР від 04.03.2016 № 80/09.1.2/04 2878, від 04.03.2016 № 80/091.2/04/2885;

- порушенням заявником вимог частин першої та другої статті 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

- порушенням заявником вимог пункту 3.9 Ліцензійних умов, щодо термінів подачі заяви.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного рішення, позивач посилається на те, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», порушення термінів подачі заяви не є законодавчо визначеною підставою для відмови заявнику у продовженні терміну дії ліцензії, а причини не освоєння ТОВ «ЕС-ЛАЙН» певних частотних діапазонів, не залежали від користувача.

Позиція представника суб’єкта владних повноважень зводиться до того, що Позивач не виконав з власної вини умов, зазначених у ліцензії, чим порушив вимоги підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов, щодо дотримання термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу, адже відповідно до умов ліцензії № 5483, для Позивача встановлено такі терміни освоєння радіочастотного ресурсу: початок користування - травень 2006 року, повне освоєння – грудень 2008 року.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вже зазначалось, у спірному рішенні від 09.03.2016 № 119 «Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії № 5483» зазначено, що дане рішення прийнято відповідно до ст. 37 закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноважень держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначено в Законі України «Про радіочастотний ресурс України» (надалі – Закон).

Частинами 1, 2 ст. 37 Закону, що регулює спірні правовідносини, визначено, що у разі якщо користувач радіочастотного ресурсу України має намір продовжити зазначений у ліцензії термін користування радіочастотним ресурсом України після його закінчення, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення терміну дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою встановленої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, форми.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, суд перевіряє спірне рішення на предмет його відповідності вимогам Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в контексті ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є HKPЗІ, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації».

До повноважень НКРЗІ щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, згідно з підпунктом 1 частини другої статті 14 Закону, зокрема, належить ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону (в тому числі продовження строку дії ліцензій за наявності правових підстав).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 30 Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - це документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов (стаття 1 Закону).

Процедура продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України визначена статтею 37 Закону.

В частині 2 ст. 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Відповідно до буквального тлумачення змісту зазначеної норми, Національна комісія не має права відмовити суб’єкту звернення в продовженні терміну дії ліцензії, у разі наявності однієї з наступних обставин: 1) ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії; 2) умови, зазначені в ліцензії не виконані з причин, які не залежали від користувача; 3) випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіо технологій.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 6 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України та в дозволах на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України зазначаються смуги радіочастот для здійснення операторської діяльності, перелік регіонів, де передбачається користування радіочастотним ресурсом України, терміни початку і освоєння радіочастотного ресурсу України та вид радіотехнології, який буде застосовуватися.

Відповідно до підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов до обов'язків ліцензіата стосовно користування радіочастотним ресурсом України належить дотримуватися термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензією відповідно до плану освоєння радіочастотного ресурсу, який надавався суб'єктом господарювання до заяви про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, якщо інше не визначено особливими умовами ліцензії.

Як вбачається зі змісту Ліцензії Серії АВ № 364700, початок користування радіочастотним ресурсом – травень 2006, повне освоєння – грудень 2008.

В той же час, як зазначає відповідач, радіочастотний ресурс частково не був освоєний ТОВ «Ес-Лайн», що і стало однією з підстав для відмови в продовженні терміну дії Ліцензії.

Оскільки позивачем фактично не було виконано всі умови, зазначені в Ліцензії, в частині строків освоєння радіочастотного ресурсу, що представником позивача не заперечується, а наявність випадків, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіо технологій, відповідачем не доведено, то предмет доказування в даній справі зводиться до встановлення обставин не виконання ліцензійних умов з причин, які залежали/не залежали від позивача.

Як зазначено в Висновку Українського Державного центру радіочастот № 1-3231, який наявний в матеріалах справи, радіочастотний ресурс частково не був освоєний ТОВ Ес-Лайн» внаслідок не погодження Генеральним штабом Збройних сил України запланованих присвоєнь радіочастот.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що листом від 04.03.2016 № 80/091.2/04/2885 ДП «УДЦР» повідомило відповідача про те, що за результатами розгляду заявочних документів ТОВ «Ес-Лайн» (реєстраційний УДЦР № 80/756 від 25.02.16) про видачу висновків щодо ЕМС РЕЗ на не освоєну частину РЧР, у відповідності до ліцензії № 5483 від 18.10 07, УДЦР надіслав комплект заявочних документів на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України (ГШ ЗСУ) (вих. УДЦР №80/09.1.2/12/2444 від 25.02.16).

За результатами опрацювання ГШ ЗСУ (№ 308/7/2402 від 26.02.16) було не узгоджено використання РЕЗ на заявлених радіочастотних номіналах у вказаних регіонах України в зв'язку з неможливістю забезпечення ЕМС з РЕЗ спеціальних користувачів РЧР України.

Враховуючи зазначені обставини, оскільки позивач фактично не міг вплинути на процес отримання висновків щодо ЕМС РЕЗ на не освоєну частину РЧР, а відповідний пакет документів направлявся до ГШ ЗСУ не позивачем, а ДП «УДЦР», то осуд приходить до висновку про те, що не виконання ліцензійних умов в частині часткового не освоєння радіочастотного ресурсу виникло з причин, які залежали/не залежали від позивача, що, відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», є підставою для продовження терміну дії ліцензії.

До того ж, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що відповідачем в рамках спірних правовідносин невірно застосовано норми Закону, адже відповідно до п.3 ч.2 ст. 38 Закону ліцензія анулюється у разі, якщо користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни. У цьому випадку ліцензія може бути переоформлена на смугу частот, яка фактично використовується.

Доводи відповідача з приводу порушення позивачем термінів подання заяви, судом відхиляються, адже дана обставина, відповідно до ст. 37 Закону не є підставою для відмови в продовженні терміну дії ліцензії.

За таких обставив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року «Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ «ЕС-ЛАЙН», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації продовжити термін дії Ліцензії реєстраційний № 5483 від 18 жовтня 2007 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ «ЕС-ЛАЙН» № 2301/4, суд зазначає наступне.

Так, оскільки під час розгляду справи судом встановлено неправомірність рішення від 09.03.2016 № 119 «Про відмову у продовженні терміну дії Ліцензії № 5483», а в рамках спірних правовідносин відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, передбачений Законом України «Про радіочастотний ресурс України», то суд зазначає, що втручання, в даному випадку, у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС-ЛАЙН» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року «Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ «ЕС-ЛАЙН».

3. Зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації продовжити термін дії Ліцензії реєстраційний № 5483 від 18 жовтня 2007 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ «ЕС-ЛАЙН» № 2301/4.

4. Стягнути судові витрати в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС-ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 30856235) шляхом їх безспірного списання з рахунків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук