Постанова № 58012275, 24.05.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/448/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Полтавського обласного військового комісаріату - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату про зобов'язання відповідача подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 24 січня 2012 року № 77 підтверджено причинний звязок захворювання позивача з пораненням, що отримане під час проходження служби в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан. Зазначав, що довідкою МСЕК від 17 лютого 2012 року № 0088707 підтверджено факт встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково, а відтак, на переконання позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 та частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відмову Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату у підготовці висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, викладену у листі від 02 грудня 2015 року вих. № 5/6155, ОСОБА_1 вважає неправомірною, оскільки така виплата передбачена чинним законодавством.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Полтавського обласного військового комісаріату позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності відбулось після сплину тримісячного строку з дня звільнення з військової служби. Крім того зазначав, що підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутні, оскільки позивач втратив статус військослужбовця у березні 1989 року в зв'язку із звільненням зі строкової служби в запас, тобто до набрання чинності зазначеним законом.

Представник Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 04 листопада 1987 року по 12 січня 1989 року проходив службу в Збройних Силах СРСР у в/ч пп 35919.

Згідно довідки Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату від 27 липня 2010 року № 5/2474, у період з 04 листопада 1987 року по 12 січня 1989 року ОСОБА_1 проходив службу в Демократичній республіці Афганістан та брав участь в бойових діях. Матеріалами справи підтверджено, що під час бойових дій позивач отримав поранення та контузію. На підставі наказу Міністра оборони СРСР від 28 березня 1989 року № 117 позивач звільнений зі строкової військової служби у запас.

Довідкою МСЕК від 17 лютого 2012 року № 0088707 позивачу в зв'язку із контузією, поранням, захворюванням, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 10 лютого 2012 року встановлено ІІ групу інвалідності до березня 2014 року /а.с. 15/.

Довідкою до акта огляду МСЕК від 28 січня 2014 року серії 10 ААА № 198159 підтверджено, що позивачу в зв'язку із контузією, поранням, захворюванням, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 28 січня 2014 року встановлено ІІ групу інвалідності безстроково /а.с. 16/.

В листопаді 2015 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату з вимогою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 02 грудня 2015 року № 5/6155 Полтавський об'єднаний міський військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виплати останньому одноразової грошової допомоги /а.с. 14/.

Не погоджуючись з відмовою Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Повідомляючи ОСОБА_1 про відсутність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги відповідач виходив з того, що на момент встановлення позивачу групи інвалідності останній не мав статусу військовослужбовця, а тому на нього не поширюються гарантії, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

За приписами статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до частини другої вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

В силу підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі за текстом - Порядок № 499) одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Суд зазначає, що ІІ група інвалідності ОСОБА_1 встановлена з 17 лютого 2012 року /а.с. 15/. Виходячи з наведених вище положень Порядку № 499 та зважаючи на те, що вказана допомога раніше позивачу не призначалась та не виплачувалась, датою виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є 17 лютого 2012 року.

Спірні відносини стосуються наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у звязку зі встановленням останньому ІІ групи інвалідності, що повязана із виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначене в повному обсязі підтверджено записом у довідках МСЕК від 17 лютого 2012 року № 0088707 та від 28 січня 2014 року № 198159 /а.с. 15-16/.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку про те, що особи, яким після 01 січня 2007 року встановлено інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу проходження військової служби і часу звільнення, мають право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року (номер судового рішення в ЄДРСР 39035067).

Враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про те, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Зважаючи на належне виконання позивачем вимог пункту 3 Порядку № 499, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про виникнення у Полтавського обласного військового комісаріату обов'язку з підготовки та подання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналізуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 травня 2016 року.

СуддяС.С. Бойко