Постанова № 58011868, 31.05.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/504/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції у Луганській області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому позивач зазначив, що він з 11.08.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 24.12.2012 по 06.11.2015 перебував на посаді заступника начальника Старобільського районного відділу начальника кримінальної міліції Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області. Під час проходження служби у період часу з 12.06.2014 по 06.11.2015 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у звязку із чим має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Згідно довідки відповідача від 06.05.2016 № 2713/111/43-2116 про нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу у період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року відповідач, в порушення п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014, не нараховував та не виплачував за вказаний період винагороду за безпосередню участь в АТО. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 40043,83 грн, як винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період часу з 12.06.2014 по 07.11.2015. Виплата винагороди за період 01.01.2015-07.11.2015 здійснена продовж 2015 року. Також, відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області з 07.11.2015. Виплата винагороди за червень грудень 2014 рік не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з червня по грудень 2014 року. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 підполковника міліції ОСОБА_1 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення за період з 12.06.2014 (а.с. 21-23).

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 підполковника міліції ОСОБА_1 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області з 07.11.2015. (а.с. 24-26).

Наказом начальника Головного управління МВС України у Луганській області від 06.11.2015 № 399о/с підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у звязку з переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). (а.с. 7)

Згідно довідки Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області від 06.05.2016 № 2713/111/43-2116 грошове забезпечення позивача у червні 2014 року становило 5471,55 грн, у липні 2014 року 6096,87 грн, у серпні 20146 року 6096,87 грн, у вересні 2014 року 6096,87 грн, жовтні 2014 року - 6096,87 грн, у листопаді 2014 року 6070,82 грн, у грудні 2014 року 6513,75 грн. (а.с. 9). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Згідно довідки від 17.05.2016 № 2900/111/43-2116, виданій Ліквідаційною комісією Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області, ОСОБА_1 у 2014 році перебував у черговій відпустці з 19.08.2014 по 20.08.2014 дві доби, на лікарняному не перебував (а.с. 11).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 та від 17.11.2015 № 321 ОСОБА_1 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.06.2014 по 07.11.2015, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичній операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за 2014 рік повинна становити у червні 2014 року 3465,22 грн (грошове забезпечення за 30 діб 5471,55 грн, а за 19 діб з 12.06.2014 3465,22 грн), у липні 2014 року 6096,87 грн, у серпні 2014 року 5703,43 грн (всього відпрацьовано за вирахуванням 2 діб відпустки 29 діб, грошове забезпечення за 31 добу 6096,87 грн/31 день * 29 днів), у вересні 2014 року 6096,87 грн, жовтні 2014 року - 6096,87 грн, у листопаді 2014 року 6070,82 грн, у грудні 2014 року 6513,75 грн., а всього за період з 12 червня по 31 грудня 2014 року 40043,83 грн.

У запереченнях відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Відповідач вважає, що здійснювати виплати в поточному році за зобовязаннями минулих років, особам які не перебувають в трудових відносинах з ГУМВС України в Луганській області можливо лише за відповідним рішенням суду. Розпорядники коштів повинні брати бюджетні зобовязання в межах бюджетних асигнувань, а тому підстав для здійснення у 2015 році виплати винагороди за безпосередню участь в АТО за період 2014 року немає.

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції за червень 2014 року у сумі 3465,22 грн, за липень 2014 року 6096,87 грн, за серпень 2014 року 5703,43 грн, за вересень 2014 року 6096,87 грн, за жовтень 2014 року - 6096,87 грн, за листопад 2014 року 6070,82 грн, за грудень 2014 року - 6513,75 грн., а всього за період з 12 червня по 31 грудня 2014 року 40043,83 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Старобільський районний відділ Головного управління МВС України у Луганській області з 09.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників. (а.с. 28).

Отже, стягнення винагороди за безпосередню участь в АТО на користь позивача необхідно здійснювати з Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області в особі його ліквідаційної комісії.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути зі Старобільського районного відділу Головного управляння МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670935, адреса: 93404, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Фрунзе, 20) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, кв. В. Інтернаціоналістів, 21), винагороду за безпосередню участь в антитерористичних операціях в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за червень 2014 року у сумі 3465,22 грн, за липень 2014 року 6096,87 грн, за серпень 2014 року 5703,43 грн, за вересень 2014 року 6096,87 грн, за жовтень 2014 року - 6096,87 грн, за листопад 2014 року 6070,82 грн, за грудень 2014 року - 6513,75 грн., а всього за період з 12 червня по 31 грудня 2014 року 40043,83 грн (сорок тисяч сорок три гривні 83 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2